√≥г≥Їна д≥тей та п≥дл≥тк≥в

√≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до розумовоњ прац≥ учн≥в

ƒит¤ч≥ дошк≥льн≥ заклади

¬≥дпов≥дно до сан≥тарних норм ≥ правил на 1000 мешканц≥в населеного пункту з метою забезпеченн¤ мережею 75% д≥тей в≥ком в≥д 2 м≥с¤ц≥в до 7 рок≥в плануЇтьс¤ передбачати 70Ч90 м≥сць у дит¤чих садках та ¤слах.

ƒит¤ч≥ ¤слаЧсадки плануютьс¤ на 150Ч300 м≥сць ≥з формуванн¤м в≥д 1 до 14 груп, що обслуговують д≥тей в≥ком в≥д 1,5 до 7 рок≥в. як, правило, утворюють три ¤сельн≥ групи: молодшу (в≥д 2 м≥с¤ц≥в до 1 року Ч 15 д≥тей), середню (в≥д 1 до 2 рок≥в Ч 20 д≥тей) ≥ старшу (2Ч3 роки Ч 20 д≥тей), а також 4 дошк≥льн≥ по 25 д≥тей: молодшу (3Ч4 роки), середню (4Ч5 рок≥в), старшу (5Ч6 рок≥в) ≥ п≥дготовчу (6Ч7 рок≥в). ƒошк≥льн≥ заклади орган≥зовуютьс¤ в кожному с≥льському населеному пункт≥, де мешкаЇ понад 12 д≥тей дошк≥льного в≥ку. ћ≥стк≥сть ¤селЧсадк≥в установлюЇтьс¤ виход¤чи з розрахунку: 65 м≥сць на 100 д≥тей дошк≥льного в≥ку, включаючи сезонн≥ м≥сц¤. «б≥льшенн¤ потужност≥ заклад≥в на л≥тн≥й пер≥од зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок орган≥зац≥њ дит¤чих пав≥льйон≥в на 1Ч2 групи.

ќсновними типами дошк≥льних заклад≥в на сел≥ Ї ¤слаЧсадки на 1, 2, 3, 4, 6 ≥ 8 груп (без урахуванн¤ м≥сткост≥ на л≥тн≥й пер≥од).  ≥льк≥сть д≥тей в молодших ¤сельних групах не повинна перевищувати 15, у решт≥ ¤сельних Ч 20, в дошк≥льних Ч 25 д≥тей. яслаЧсадки на 1Ч2 групи ≥ менше рекомендуЇтьс¤ кооперувати з початковими школами. яслаЧсадки на 2Ч4 групи допускаЇтьс¤ комплексувати з неповними середн≥ми школами, в ¤ких зменшена наповнен≥сть клас≥в.

яслаЧсадки розташовують в житлов≥й зон≥ на в≥докремлених д≥л¤нках в зручному дл¤ населенн¤ м≥сц≥. ƒопускаЇтьс¤ розм≥щенн¤ њх ≥ в сусп≥льному центр≥ села. «емельна д≥л¤нка дл¤ дит¤чих заклад≥в вибираЇтьс¤ чиста, суха, без р≥зких перепад≥в рельЇфу. ѕлоща земельних д≥л¤нок в ¤слахЧсадках на 1 ≥ 2 групи повинна становити 45 м2 на 1 м≥сце, в ¤слахЧсадках на 4 групи Ч 40 м2 на 1 м≥сце, в ¤слахЧсадках на 6 ≥ б≥льше груп Ч 35 м2 на 1 м≥сце, але не менше 0,2 га. ¬ умовах реконструкц≥њ допускаЇтьс¤ зменшувати площу земельноњ д≥л¤нки, але не б≥льш, н≥ж на 25%. ѕри обТЇднанн≥ ¤селЧсадк≥в на 15 м≥сць ≥ початковоњ школи на 20 учн≥в площа д≥л¤нки маЇ складати 0,3 га. Ќа д≥л¤нц≥ повинн≥ бути вид≥лен≥ зони дл¤ д≥тей дошк≥льного в≥ку, школ¤р≥в, загального користуванн¤ ≥ господарського подв≥рТ¤. ¬≥дстань в≥д прим≥щень дошк≥льних заклад≥в до червоноњ л≥н≥њ повинна бути не менше 25 м, в≥д д≥л¤нки до житлових будинк≥в з в≥кнами Ч не менше 10 м, до глухоњ ст≥ни Ч не менше 5 м. ” залежност≥ в≥д м≥сцевих умов допускаЇтьс¤ зменшенн¤ в≥ддал≥ в≥д прим≥щенн¤ ¤селЧсадк≥в до червоноњ л≥н≥њ, залишаючи зелену захисну смугу шириною не менш, н≥ж 5 м.

ќсновним прим≥щенн¤м у дошк≥льному заклад≥ Ї групова (гральна) к≥мната площею 2,5 м2 на дитину.  ожна група повинна мати самост≥йний вх≥д, а також приймальню, ≥гровуЧњдальню, спальню та туалет. ƒл¤ д≥тей ¤сельного в≥ку необх≥дно передбачити м≥сце дл¤ збер≥ганн¤ в≥зк≥в ≥ санчат.  р≥м перел≥чених прим≥щень в ¤слахЧсадках передбачаютьс¤ кухн¤, пральн¤ та прим≥щенн¤ дл¤ збер≥ганн¤ продукт≥в. ƒл¤ кожноњ групи обладнують ≥зольован≥ один в≥д одного ≥ обгороджен≥ кущами майданчики розм≥ром 130 м2, на ¤ких повинн≥ бути розташован≥ нав≥си площею 30Ч50 м2, п≥сочниц¤, г≥мнастичне знар¤дд¤ тощо.

¬ дошк≥льних закладах з метою попередженн¤ поширенн¤ ≥нфекц≥йних захворювань, сл≥д дотримуватис¤ принципу груповоњ ≥зол¤ц≥њ. ¬с≥ основн≥ прим≥щенн¤ повинн≥ мати природне осв≥тленн¤. √либина прим≥щень не повинна перевищувати 6 м. Ќезалежно в≥д виду опаленн¤ температура пов≥тр¤ в основних прим≥щенн¤х прот¤гом року повинна дор≥внювати 20∞—, а в горшков≥й та каб≥нет≥ медичного персоналу Ч 22∞— (з перепадами не б≥льш, н≥ж 2 Ч 2,5∞—), в≥дносна волог≥сть пов≥тр¤ повинна бути у межах 40Ч50%, швидк≥сть руху пов≥тр¤ Ч у межах 0,02Ч0,03 м/с.

≤гров≥Чњдальн≥ ≥ групов≥ прим≥щенн¤ обладнуютьс¤ столами ≥ ст≥льц¤ми в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ д≥тей в груп≥. –азом з умивальником розташовують полицю дл¤ б≥лизни, скриньку дл¤ предмет≥в по догл¤ду за д≥тьми та бак дл¤ брудноњ б≥лизни. ѕрибиранн¤ прим≥щень ≥ обладнанн¤ проводитьс¤ окремим маркованим ≥нвентарем. ¬с≥ предмети (ганч≥рки, щ≥тки та ≥н.) п≥сл¤ використанн¤ полощуть у вод≥ ≥ 0,2% розчин≥ хлорного вапна, п≥сл¤ чого висушують. ѕрим≥щенн¤ групових к≥мнат п≥сл¤ зан¤ть, об≥ду, до ≥ п≥сл¤ сну необх≥дно пров≥трювати. Ќайкращим Ї наскр≥зне пров≥трюванн¤ ≥ водночас вологе прибиранн¤ прим≥щень, ¤ке повинно проводитис¤ при в≥дсутност≥ д≥тей ≥ зак≥нчуватис¤ за 30 хвилин до њх приходу. ¬ перех≥дн≥ сезони року час пров≥трюванн¤ не повинен перевищувати 15 хвилин, а при температур≥ зовн≥шнього пов≥тр¤ нижче 0∞— Ч 3 хвилин.

¬елике значенн¤ надаЇтьс¤ проведенню оздоровчих заход≥в. « метою проведенн¤ процедур загартовуванн¤ д≥ти повинн≥ займатис¤ ф≥зкультурою в спортивних костюмах (труси, майка, тапочки). ¬ теплий пер≥од року зан¤тт¤ провод¤тьс¤ на вулиц≥. ÷е рекомендуЇтьс¤ робити ≥ взимку, але т≥льки при умов≥ високого ступен¤ загартуванн¤ д≥тей, на¤вност≥ в≥дпов≥дного од¤гу ≥ оптимального чергуванн¤ швидких ≥ пов≥льних рух≥в. ќбовТ¤зково дв≥ч≥ на день в перш≥й ≥ друг≥й його половин≥ орган≥зовують прогул¤нки й ≥гри д≥тей на вулиц≥ загальною тривал≥стю не менш, н≥ж 3Ч4 години при будьЧ¤к≥й погод≥. ќздоровч≥ заходи повинн≥ проводитис¤ в≥дпов≥дно до рекомендованих схем ≥ п≥д пост≥йним контролем медичного персоналу та включати у свою структуру пов≥тр¤н≥ ≥ сон¤чн≥ ванни, вод¤н≥ процедури, сон на в≥дкритому пов≥тр≥ тощо.

—ередн≥ загальноосв≥тн≥ школи

≤снуЇ багато тип≥в шк≥л: загальноосв≥тн≥, г≥мназ≥њ, л≥цењ, коледж≥, школи з р≥зноман≥тними нахилами навчанн¤, школи продовженого дн¤, школиЧ≥нтернати тощо.

Ѕудинки шк≥л розташовуютьс¤ на земельних д≥л¤нках з в≥дступом в≥д червоноњ л≥н≥њ не менш, н≥ж 25 м. ¬≥дстань в≥д меж≥ д≥л¤нки до житлових будинк≥в повинна бути не менше 10 м. –озрив м≥ж буд≥вл¤ми школи з одного боку та житловими ≥ громадськими Ч з ≥ншого маЇ бути не менш, н≥ж 50 м.

ѕлоща земельноњ д≥л¤нки шк≥л визначаЇтьс¤ пропорц≥йно до к≥лькост≥ учн≥в. ƒл¤ початкових шк≥л, к≥льк≥сть учн≥в в ¤ких становить до 40 чолов≥к д≥л¤нка маЇ бути площею 0,3 га; шк≥л, к≥льк≥сть учн≥в в ¤ких становить до 80 учн≥в Ч 0,5 га; дл¤ неповних середн≥х шк≥л з к≥льк≥стю учн≥в до 300 Ч 1,7 га, дл¤ середн≥х шк≥л на 600 учн≥в Ч 2,2 га, дл¤ середн≥х шк≥л до 800 учн≥в Ч 2,5 га; шк≥лЧ≥нтернат≥в на 280 учн≥в Ч 2,0 га, шк≥лЧ≥нтернат≥в на 340 учн≥в Ч 2,2 га. ¬ умовах реконструкц≥њ площа земельноњ д≥л¤нки шк≥л може бути зменшена, але не б≥льш, н≥ж на 20%. ƒ≥л¤нку школи обгороджують, озеленюють ≥ розбивають на зони: навчальноЧдосл≥дну, ф≥зкультурноЧспортивну, господарську та зону в≥дпочинку. ѕлоща озелененн¤ повинна складати не менше 40Ч50% в≥д загальноњ площ≥ д≥л¤нки. ѕо меж≥ земельноњ д≥л¤нки улаштовуЇтьс¤ зелена смуга шириною не менше 1,5 м, а з боку вулиц≥ Ч не менше 6 м.

—портивна зона споруджуЇтьс¤ у глибин≥ д≥л¤нки. ќсновними елементами њњ Ї г≥мнастичний майданчик, ¤кий обладнуЇтьс¤ п≥дв≥сним знар¤дд¤м (жердини, к≥льц¤, канат), г≥мнастичною ст≥нкою, брусами тощо. Ќа г≥мнастичному майданчику вид≥л¤Їтьс¤ м≥сце дл¤ проведенн¤ в≥льних вправ, б≥говоњ дор≥жки, м≥сце дл¤ стрибанн¤, дл¤ метанн¤ предмет≥в, розм≥щенн¤ г≥мнастичного знар¤дд¤. ¬олейбольний майданчик повинен мати розм≥ри 18 х 9 м, баскетбольний Ч 26 х 14 м або 22 х 12 м, футбольне поле Ч 109 х 69 м або 90 х 50 м, ≥гровий майданчик Ч 25 х 13 м. —портивний майданчик дл¤ гри з мТ¤чем сл≥д розм≥щувати на в≥дстан≥ не менше 10 м в≥д в≥кон школи або в≥дд≥л¤ти в≥д них смугою зелених насаджень. ¬олейбольн≥, баскетбольн≥, городошн≥ та ≥нш≥ ф≥зкультурн≥ майданчики можна розм≥щувати на в≥ддал≥ не менше 25 м в≥д ст≥н найближчих буд≥вель, що мають в≥кна. ѕо периметру д≥л¤нки влаштовують смугу зелених насаджень.

Ѕуд≥вл≥ шк≥л проектуютьс¤ переважно триповерховими. —клад ≥ площ≥ прим≥щень визначають на п≥дстав≥ рекомендац≥й навчального плану школи з урахуванн¤м необх≥дност≥ розм≥щенн¤ спец≥альних прим≥щень дл¤ орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ груп подовженого дн¤. Ўколи повинн≥ мати так≥ групи прим≥щень:

а) навчальн≥ прим≥щенн¤ дл¤ учн≥в 1Ч 3 (4)-го клас≥в;

б) навчальн≥ каб≥нети дл¤ учн≥в 4 (5) Ч 11-го клас≥в;

в) каб≥нет обслуговуючоњ прац≥;

г) прим≥щенн¤ навчальноЧспортивного ≥ культурноЧмасового призначенн¤;

д) прим≥щенн¤ дл¤ продовженого перебуванн¤ учн≥в, њдальн¤, б≥бл≥отека, адм≥н≥стративноЧгосподарськ≥ прим≥щенн¤ та прим≥щенн¤ медичного забезпеченн¤.

ƒл¤ учн≥в 1 Ч 4-го клас≥в передбачаЇтьс¤ вид≥ленн¤ окремих класних к≥мнат в≥дпов≥дно до числа клас≥в, дл¤ учн≥в 5 Ч 10-го клас≥в Ч вид≥ленн¤ спец≥ал≥зованих навчальних каб≥нет≥в. « метою забезпеченн¤ учн≥в в каб≥нетах мебл¤ми, ¤к≥ в≥дпов≥дають њх зросту, у великих школах необх≥дно мати по 2Ч3 каб≥нети на кожний предмет, ¤к≥ призначен≥ дл¤ р≥зних в≥кових груп. Ќа кожному поверс≥ та у блоку навчальних прим≥щень розм≥щуютьс¤ сан≥тарн≥ вузли дл¤ хлопчик≥в ≥ д≥вчаток. ” залежност≥ в≥д кл≥матичних умов при входах у прим≥щенн¤ доц≥льно улаштовувати тамбури (подв≥йн≥ або потр≥йн≥).

ƒл¤ розм≥щенн¤ каб≥нет≥в в буд≥вл¤х шк≥л рекомендуЇтьс¤ використовувати переважно в≥ковий принцип з вертикальними або горизонтальними звТ¤зками м≥ж прим≥щенн¤ми. Ќа першому поверс≥ розташовують прим≥щенн¤, ¤к≥ використовують вс≥ класи: майстерн≥, каб≥нети в≥йськовоњ п≥дготовки та техн≥чних засоб≥в навчанн¤, лаборатор≥¤ б≥олог≥њ; на другому Ч каб≥нети дл¤ учн≥в 5Ч8 клас≥в, на третьому Ч каб≥нети дл¤ учн≥в 9Ч11 клас≥в. Ќе сл≥д допускати розм≥щенн¤ навчальних прим≥щень у п≥двальних або цокольних поверхах.

 ожну класну к≥мнату ≥ навчальний каб≥нет розраховують на 25 чолов≥к дл¤ учн≥в 1Ч4 клас≥в ≥ на 30 чолов≥к Ч дл¤ учн≥в 5Ч11 клас≥в. ѕлоща класних прим≥щень повинна бути не менш, н≥ж 50 м2, висота Ч менш, н≥ж 3 м. ¬х≥д у навчальн≥ прим≥щенн¤ повинен передбачатис¤ з≥ сторони передн≥х стол≥в ≥ парт.  ≥льк≥сть прим≥щень, ¤к≥ мають вх≥д з≥ сторони задн≥х стол≥в або парт, не повинна перевищувати 25% в≥д загального числа цих к≥мнат. ” вс≥х школах, незалежно в≥д числа лаборатор≥й, повинно бути не менше трьох лаборантських прим≥щень (ф≥зики, х≥м≥њ ≥ б≥олог≥њ) площею 15 м2 кожне. Ћаборантськ≥ прим≥щенн¤ повинн≥ розм≥щуватис¤ сум≥жно з в≥дпов≥дними лаборатор≥¤ми ≥ зТЇднуватис¤ з ними дверима.

ƒл¤ орган≥зац≥њ трудового навчанн¤ в школ≥ треба обладнати:

1) комб≥нован≥ майстерн≥ дл¤ хлопчик≥в 9Ч9 клас≥в з обробки металу, деревини та ≥нших вид≥в прац≥ площею 60 м2 з п≥дсобним прим≥щенн¤м площею 16 м2 та ≥нструментальною к≥мнатою площею 16 м2;

2) каб≥нет обслуговуючоњ прац≥ дл¤ д≥вчаток 4Ч8-го клас≥в з обробки тканини ≥ кул≥нар≥њ площею 50 м2 з п≥дсобним прим≥щенн¤м площею 16 м2. (у середн≥х школах на 50 клас≥в сл≥д передбачити 2 каб≥нети по 50 м2 та п≥дсобне прим≥щенн¤ Ч 16 м2.

2) майстерн¤ дл¤ проведенн¤ практикум≥в 10 Ч 11-го клас≥в площею 50Ч66 м2 з лаборантською 16 м2;

ѕрим≥щенн¤ дл¤ трудового навчанн¤ можна розм≥щувати на цокольному поверс≥ з обовТ¤зковим природним осв≥тленн¤м або в окрем≥й споруд≥ (у цьому випадку обладнують гардеробну та сан≥тарн≥ вузли).

ѕлоща рекреац≥њ (м≥сце дл¤ в≥дпочинку учн≥в п≥д час перерви) повинна складати у школах (в залежност≥ в≥д кл≥матичних умов) в≥д 0,6 до 0,75 м2 на одного учн¤. ƒл¤ рекреац≥њ можуть використовуватис¤ коридори з односторонньою забудовою, ¤к≥ мають ширину не менш, н≥ж 2,8 м.

” кожн≥й школ≥ дл¤ орган≥зац≥њ харчуванн¤ школ¤р≥в повинна д≥¤ти њдальн¤, ¤ка в≥дпов≥даЇ вс≥м сан≥тарноЧг≥г≥Їн≥чним вимогам.

√осподарську зону рекомендуЇтьс¤ розм≥щувати з≥ сторони входу у виробнич≥ прим≥щенн¤ шк≥льноњ њдальн≥ сум≥жно з навчальноЧдосл≥дними зонами та забезпечити њњ окремим вТњздом з боку вулиц≥. —м≥ттЇзб≥рники розм≥щуютьс¤ на в≥дстан≥ не менш, н≥ж 25 м в≥д споруди школи. ћайданчики дл¤ розм≥щенн¤ см≥ттЇзб≥рник≥в ≥золюють щ≥льною смугою зелених насаджень, ¤ка маЇ ширину не менше 3 м та асфальтне або цементоване покритт¤.

√≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до дит¤чих мебл≥в

ћебл≥ дошк≥льних заклад≥в та шк≥л повинн≥ забезпечувати природну ф≥з≥олог≥чну позу дитини, при ¤к≥й робоч≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ з найменшою витратою енерг≥њ мТ¤з≥в ≥ основних життЇвоЧважливих систем.

” залежност≥ в≥д призначенн¤ вид≥л¤ють три види дит¤чих мебл≥в:

1) робоч≥ мебл≥ Ч столи, ст≥льц≥, шк≥льн≥ парти, шк≥льн≥ лави, класн≥ дошки, лабораторн≥ столи, верстати;

2) допом≥жн≥ мебл≥ Ч шафи, в≥шалки, ¤щики;

3) мебл≥ дл¤ сну та в≥дпочинку Ч л≥жка, дивани, лежанки.

                “аблиц¤ 1
                ќсновн≥ групи мебл≥в дл¤ д≥тей дошк≥льних заклад≥в
(двом≥сн≥ столи й ст≥льц≥)

“аблиц¤ 2

–озм≥ри парт, стол≥в ≥ ст≥льц≥в дл¤ школ¤р≥в
ќсновн≥ групи мебл≥в дл¤ д≥тей дошк≥льного ≥ шк≥льного в≥ку, њх розм≥ри та особливост≥ маркуванн¤ приведен≥ в таблиц¤х 1 та 2.

–озр≥зн¤ють так≥ критер≥њ г≥г≥Їн≥чноњ оц≥нки шк≥льних мебл≥в: глибина сид≥нн¤, що повинна становити в≥д 2/3 до 3/4 довжини стегна; диференц≥¤ (в≥дстань по вертикал≥ в≥д заднього краю кришки стола до переднього краю сид≥нн¤), що повинна дор≥внювати в≥ддал≥ в≥д сид≥нн¤ до л≥кт¤ в≥льно опущеноњ руки з додаванн¤м 5Ч6 см; дистанц≥¤ сид≥нн¤ (в≥дстань по горизонтал≥ м≥ж передн≥м краЇм сид≥нн¤ та проекц≥Їю заднього краю кришки стола на площину сид≥нн¤). що повинна становити 4Ч7 см; дистанц≥¤ спинки (в≥дстань в≥д спинки ст≥льц¤ до заднього краю кришки стола), що повинна перевищити передньоЧзадн≥й розм≥р грудноњ кл≥тки учн¤ на 5Ч6 см; кут нахилу кришки стола, ¤кий Ї оптимальним у межах в≥д 12∞ до 15∞.

” майстерн¤х з обробц≥ деревини ≥ металу встановлюЇтьс¤ 20 робочих м≥сць. —тол¤рн≥ верстати випускаютьс¤ з висотою 75,5, 78,0 або 80,5 см; верстати дл¤ ручноњ обробки металу Ч з висотою 25,0 або 87,0 см. “ому, щоб усунути нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж зростом учн≥в та робочим м≥сцем, застосовують п≥дставки розм≥ром 55Ч75 см ≥ висотою 5, 10 та 15 см. ¬≥дстань м≥ж верстатами повинна становити, не менш, н≥ж 80 см, в≥дстань м≥ж р¤дами верстат≥в Ч не менш, н≥ж 120 см. ¬ерстати повинн≥ встановлюватис¤ п≥д кутом 45∞ або перпендикул¤рно до в≥кна.



√≥г≥Їн≥чн≥ основи режиму дн¤

–ежим дн¤ Ч це рац≥ональний розпод≥л часу активноњ д≥¤льност≥ та в≥дпочинку людини прот¤гом дн¤. ƒотримуванн¤ режиму дл¤ д≥тей необх≥дне, передус≥м дл¤ того, щоб зберегти ≥ зм≥цнити здоровТ¤ та забезпечити високу працездатн≥сть, особливо в дит¤чому та п≥дл≥тковому в≥ц≥.

ќсновними елементами режиму дн¤ Ї: р≥зн≥ види розумовоњ ≥ ф≥зичноњ д≥¤льност≥, в≥дпочинок з максимальним перебуванн¤м на св≥жому пов≥тр≥, регул¤рне харчуванн¤, повноц≥нний сон та в≥льний час тобто час, що призначений дл¤ задоволенн¤ ≥ндив≥дуальних нахил≥в та ≥нтерес≥в.

«агальна тривал≥сть та особливост≥ чергуванн¤ основних режимних елемент≥в залежить в≥д в≥ку д≥тей та п≥дл≥тк≥в.

¬ажливе значенн¤ маЇ режим та орган≥зац≥¤ навчанн¤ у школ≥. √≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до режиму навчанн¤ в школ≥ передбачають забезпеченн¤ оптимального розкладу урок≥в ≥ перерв, рац≥ональне поЇднанн¤ розумовоњ ≥ ф≥зичноњ прац≥, орган≥зац≥ю домашн≥х завдань тощо.

–озпод≥л урок≥в прот¤гом тижн¤ повинен узгоджуватис¤ з особливост¤ми динам≥ки зм≥н працездатност≥ учн≥в. “ак, найб≥льш≥й р≥вень працездатност≥ спостер≥гаЇтьс¤ серед учн≥в у в≥второк, середу та четвер, значно менший у понед≥лок, пТ¤тницю та суботу. “ому впродовж навчального дн¤ на перших уроках сл≥д розташовувати предмети, ¤к≥ не вимагають великого розумового навантаженн¤ та напруженн¤ (л≥тература, ≥стор≥¤, географ≥¤). “ак≥ предмети, ¤к математика та ≥ноземна мову, ¤к найб≥льш важк≥, належить планувати дл¤ проведенн¤ на 2Ч3Ч4-му уроках. ѕТ¤тий ≥ шостий уроки, коли р≥вень працездатност≥ суттЇво знижуЇтьс¤, сл≥д в≥дводити дл¤ предмет≥в, ¤к≥ характеризуютьс¤ середн≥м та незначним р≥внем розумового напруженн¤ (б≥олог≥¤, валеолог≥¤, малюванн¤) та урок≥в прац≥ та ф≥зичного вихованн¤.

“ак зван≥ перерви м≥ж уроками Ї необх≥дним ≥ дуже ефективним видом активного в≥дпочинку, що забезпечуЇ зб≥льшенн¤ руховоњ активност≥ учн≥в п≥д час перерви, перебуванн¤ њх на в≥дкритому пов≥тр≥, орган≥зований прийом њж≥ тощо. “ривал≥сть звичайних перерв у школ≥ повинна становити 10 хвилин, великих Ч 20Ч30 хвилин.

ќптимальна тривал≥сть щоденних навчальних зан¤ть дл¤ учн≥в 1Ч4-х клас≥в становить Ч 1Ч1,5 години, дл¤ учн≥в 5Ч6 клас≥в Ч 2 години, дл¤ учн≥в 7Ч8 класах Ч 2,5 години, дл¤ учн≥в 9Ч10 клас≥в Ч не б≥льше, н≥ж 3 години. ¬ процес≥ п≥дготовки домашн≥х завдань через кожн≥ 40Ч50 хвилин сл≥д робити 10Чхвилинн≥ перерви, головним зм≥стом ¤ких Ї активний в≥дпочинок.

—еред п≥дход≥в щодо упор¤дкуванн¤ позаурочноњ д≥¤льност≥ учн≥в найб≥льш адекватним, доц≥льним та простим Ї запровадженн¤ у повс¤кденне житт¤ школ¤р≥в комплексноњ системи оптим≥зац≥њ в≥льного часу, складовими частинами ¤коњ Ї науков≥ принципи рац≥ональноњ орган≥зац≥њ позанавчальноњ роботи (п≥двищенн¤ руховоњ активност≥ у в≥льний час до г≥г≥Їн≥чно обгрунтованих величин; урахуванн¤ стану здоровТ¤, особливостей особистост≥ та хроноб≥олог≥чних характеристик, а також тенденц≥й формуванн¤ психоф≥з≥олог≥чних функц≥й орган≥зму), концептуальна модель ефективного використанн¤ в≥льного часу (впровадженн¤ оптимального рухового режиму, використанн¤ традиц≥йних та нетрадиц≥йних форм ф≥зичного вихованн¤, а також психоф≥з≥олог≥чного впливу на орган≥зм, проведенн¤ самост≥йних зан¤ть у в≥льний час), методи та засоби ц≥леспр¤мованого впливу на функц≥ональний стан орган≥зму (психоф≥зичне тренуванн¤, психотехн≥чн≥ ≥гри тощо).

–озгл¤даючи особливост≥ кан≥кул¤рного в≥дпочинку д≥тей та п≥дл≥тк≥в, зокрема г≥г≥Їн≥чн≥ аспекти забезпеченн¤ ефективноњ д≥¤льност≥ л≥тн≥х оздоровчих табор≥в, сл≥д в≥дм≥тити, найб≥льш рац≥ональною Ї пав≥льйонна система њх забудови з розм≥щенн¤м в окремих будинкахЧпав≥льйонах таких прим≥щень, ¤к спальн≥ пав≥льйони (кожна спальна к≥мната повинна бути розрахована не б≥льш, н≥ж на 10 чолов≥к), блок харчуванн¤, клубн≥ та адм≥н≥стративноЧгосподарськ≥ прим≥щенн¤, медичний пункт з аптекою, процедурною та ≥зол¤тором. ” спальних пав≥льйонах дл¤ сну на в≥дкритому пов≥тр≥ бажано мати веранди або крит≥ тераси, зал дл¤ прийманн¤ њж≥, м≥сц¤ дл¤ гл¤дач≥в у клуб≥, надв≥рн≥ умивальн≥ з устаткуванн¤м дл¤ митт¤ н≥г тощо. ƒл¤ школ¤р≥в старшого в≥ку допустимим Ї розм≥щенн¤ спалень оздоровчих табор≥в у наметах таб≥рного типу м≥стк≥сть кожноњ з ¤ких не перевищуЇ 10 чолов≥к.



ѕрактичн≥ навички:

ќволод≥ти методикою сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ оц≥нки стану навчально-виховноњ роботи у школ≥, обстеженн¤ шк≥льного класу та шк≥льних мебл≥в, анал≥зу режиму дн¤ та розкладу зан¤ть учн≥в.



ћ≈“ќƒ» ј ¬» ќЌјЌЌя —јћќ—“≤…Ќќѓ ѕ–ј “»„Ќќѓ –ќЅќ“»



” ход≥ практичного зан¤тт¤ студенти провод¤ть оц≥нку стану навчально-виховноњ роботи у школ≥, зд≥йснюють обстеженн¤ шк≥льного класу та шк≥льних мебл≥в, анал≥зують режим дн¤ та розклад зан¤ть учн≥в тощо.

–обота, що була проведена, оформлюЇтьс¤ ¤к протокол сан≥тарного обстеженн¤ або г≥г≥Їн≥чноњ оц≥нки певного обТЇкта.



√≤√≤™Ќ≤„Ќј ќ÷≤Ќ ј Ќј¬„јЋ№Ќќ Ч ¬»’ќ¬Ќќѓ –ќЅќ“» ” Ў ќЋ≤

√≥г≥Їн≥чна оц≥нка режиму дн¤, розкладу зан¤ть та уроку

« метою г≥г≥Їн≥чноњ оц≥нки режиму дн¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в використовують методи анкетуванн¤, ≥нтервТюванн¤ та хронометражних спостережень.

¬ ход≥ досл≥джень необх≥дно отримати ≥нформац≥ю про на¤вн≥сть та тривал≥сть у режим≥ дн¤ основних режимних елемент≥в (сон, навчальна д≥¤льн≥сть у школ≥, режим харчуванн¤, в≥дпочинок з перебуванн¤м на св≥жому пов≥тр≥, п≥дготовка домашн≥х завдань, виконанн¤ домашн≥х обовТ¤зк≥в, в≥льний час), правильн≥сть та доц≥льн≥сть њх взаЇморозташуванн¤, в≥дпов≥дн≥сть стану здоровТ¤, в≥ковоЧстатевим, анатомоЧф≥з≥олог≥чним ≥ функц≥ональним особливост¤м орган≥зму та ≥ндив≥дуальним схильност¤м дитини.

√≥г≥Їн≥чна оц≥нка орган≥зац≥њ навчального процесу у школ≥ передбачаЇ вивченн¤ навчального розпор¤дку, розкладу зан¤ть та орган≥зац≥њ уроку.

 онтроль за навчальним розпор¤дком повТ¤заний з визначенн¤м часу зан¤ть у школ≥, тривалост≥ урок≥в, перерв м≥ж ними та зм

нами, в≥дпов≥дност≥ к≥лькост≥ урок≥в прот¤гом року та тижн¤ навчальному плану.

ќсновними елементами сан≥тарноЧг≥г≥Їн≥чного нагл¤ду за розкладом зан¤ть Ї визначенн¤ в≥дпов≥дност≥ розпод≥лу та чергуванн¤ предмет≥в впродовж навчального дн¤ ≥ навчального тижн¤ стану здоровТ¤ та морфофункц≥ональним можливост¤м орган≥зму д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, урахуванн¤ особливостей ф≥з≥олог≥чноњ кривоњ працездатност≥ учн≥в, вивченн¤ ступен¤ складност≥ предмет≥в та характеру њх взаЇморозташуванн¤ (на¤внiсть здвоЇних урокiв з одного предмету, розм≥щенн¤ пор¤д урокiв з предмет≥в, под≥бних за змiстом або за видом дi¤льностi, наприклад, рiдна мова та iноземна мова, алгебра та геометрi¤ i т.д.).

ƒл¤ визначенн¤ ступен¤ складност≥ урок≥в використовують методику групуванн¤ предмет≥в за ступенем важкост≥ (1 група: математика, ≥ноземна мова; 2 група Ч х≥м≥¤, ф≥зика; 3 група Ч р≥дна мова, ≥стор≥¤, географ≥¤; 4 група Ч природознавство, л≥тература; 5 група Ч ф≥зична культура, музика, прац¤) або рангову шкалу складност≥ шк≥льних предмет≥в (математика Ч 11 бал≥в; ≥ноземна мова Ч 10; ф≥зика, х≥м≥¤ Ч 9; ≥стор≥¤ Ч 8; р≥дна мова, л≥тература Ч 7; природознавство, географ≥¤ Ч 6; ф≥зична культура Ч 5; прац¤ Ч 4; кресленн¤ Ч 3; малюванн¤ Ч 2; музика Ч 1).

√≥г≥Їн≥чна оц≥нка орган≥зац≥њ уроку передбачаЇ досл≥дженн¤ умов його проведенн¤, особливостей поданн¤ навчального матер≥алу, методики та наочност≥ викладанн¤, ступен¤ розвитку втоми учн≥в у ход≥ навчального процесу, проведенн¤ хронометражних спостережень за тривал≥стю основних структурних елемент≥в уроку (орган≥зац≥йна частина, перев≥рка домашнього завданн¤, основна частина, закр≥пленн¤ нового матер≥алу, заключна частина).

ƒо особливостей г≥г≥Їн≥чноњ оц≥нки уроку ф≥зичноњ культури сл≥д в≥днести проведенн¤ хронометражних спостережень (вступна, п≥дготовча, основна (формуванн¤ рухових навичок та рухлива гра) ≥ заключна частини), визначенн¤ загальноњ та моторноњ щ≥льност≥ уроку, а також ступен¤ ф≥зичноњ п≥дготовленост≥ д≥тей, побудову ф≥з≥олог≥чних кривих ф≥зичного навантаженн¤, використанн¤ функц≥ональних проб (ортостатична проба, проба ћарт≥неЧ ушелевського, проба з дозованим мТ¤зовим навантаженн¤м, модиф≥кована проба Ћетунова тощо), контроль за пов≥тр¤ноЧтепловим режимом шк≥льного середовища.

—ан≥тарноЧг≥г≥Їн≥чна оц≥нка уроку трудового навчанн¤ школ¤р≥в передбачаЇ проведенн¤ хронометражних спостережень, зд≥йсненн¤ контролю за характером, режимом та умовами навчанн¤, визначенн¤ в≥дпов≥дност≥ обладнанн¤ майстерень росту учн≥в, оц≥нку функц≥онального стану д≥тей та п≥дл≥тк≥в у ход≥ трудовоњ д≥¤льност≥.

√≥г≥Їн≥чна оц≥нка шк≥льних мебл≥в

” в≥дпов≥дност≥ з ƒержавними стандартами (ƒ≈—“ 11015, 11016Ч86) в ход≥ навчального процесу необх≥дно використовувати учн≥вськ≥ столи та ст≥льц≥ 6 номер≥в: є1 дл¤ учн≥в з ростом 100 Ч 115 см; є2 Ч 116Ч130 см; є3 Ч 131Ч145 см; є4 Ч 146Ч160 см; є5 Ч 161Ч175 см; є6 Ч б≥льш н≥ж 176 см або парти 7 номер≥в (ƒ≈—“ 5994Ч64): є1 Ч дл¤ учн≥в з ростом 110Ч119 см; є2 Ч 120Ч129 см; є3 Ч 130Ч139 см; є4 Ч 140Ч149 см; є5 Ч 150Ч159 см; є6 Ч 160Ч169 см; є7 Ч 170Ч179 см або 5 л≥тер (ƒ≈—“ 11015, 11016Ч77): ј Ч дл¤ учн≥в з ростом до 130 см; Ѕ Ч 130Ч145 см; ¬ Ч 146Ч160 см; √ Ч 161Ч175 см; ƒ Ч б≥льш н≥ж 175 см.

—ан≥тарна експертиза розстановки мебл≥в повинна передбачати анал≥з на¤вност≥ у кожному клас≥ мебл≥в не менш н≥ж трьох р≥зних номер≥в та адекватност≥ њх взаЇморозташуванн¤, характеристику в≥дстан≥ м≥ж р¤дами парт та м≥ж мебл¤ми ≥ боковими, передньою та задньою ст≥нами класу, вивченн¤ умов забезпеченн¤ правильноњ та зручноњ посадки, основних розм≥р≥в парти (висота столу та сид≥нн¤, правильноњ та зручноњ посадки, основних розм≥р≥в парти (висота столу та сид≥нн¤, дистанц≥¤ сид≥нн¤ та спинки, диференц≥¤ та ≥н.).

ћетодика виготовленн¤ ун≥версального партоЧростом≥ра

(лiнiйки ЌiкiтiнаЧ‘лерова)

ƒл¤ виготовленн¤ лiнiйки Ќ≥к≥т≥наЧ‘лерова необхiдно мати таблицю розмiрiв основних елементiв меблiв, деревТ¤ну або металеву планку довжиною не менш н≥ж 80 см та сантиметрову стрiчку. Ќа одному боц≥ лiнiйки, що використовують дл¤ визначенн¤ номера мебл≥в, вiдкладаютьс¤ вiдрiзки, довжина ¤ких вiдповiдаЇ стандартн≥й висотi кришки столу (парти) над пiдлогою та в≥дстан≥ в≥д кришки сид≥нн¤ до п≥длоги дл¤ меблiв р≥зних номер≥в.

«воротн≥й б≥к л≥н≥йки, що призначений дл¤ визначенн¤ номера парти, розпод≥л¤Їтьс¤ на 6 в≥др≥зк≥в по 15 см (дл¤ ƒ—“ Ч 11015, 11016Ч86) або 7 вiдрiзкiв по 10 см (дл¤ ƒ—“ Ч 5994Ч64) або на 5 вiдрiзкiв по 15 см (дл¤ ƒ—“ Ч 11015, 11016Ч77), ¤к≥ в≥дпов≥дають л≥терам або номерам стол≥в та парт. Ћ≥н≥йку, що п≥дготовлена за означеними правилами, сл≥д повiсити на стiну або класну дошку (¤к зручнiше) так, щоб перша под≥лка л≥н≥йки вiдповiдала 117 см (дл¤ ƒ—“ 11015, 11016Ч86), 122 см (дл¤ ƒ—“ 5994Ч64) або 132 см (дл¤ ƒ—“ 11015, 11016Ч77), тобто кiнець лiнiйки знаходивс¤ на рiвнi 102 см, 112 см або 117 см вiд пiдлоги.

√≥г≥Їн≥чна оц≥нка шк≥льних п≥дручник≥в

—ан≥тарна експертиза пол≥граф≥чного оформленн¤ шк≥льних п≥дручник≥в передбачаЇ визначенн¤ загальних в≥домостей про навчальний пос≥бник (автор, назва, м≥сце ≥ р≥к виданн¤, призначенн¤), характеристик паперу (кол≥р, особливост≥ поверхонь, просв≥чуван≥сть), шрифта (гарн≥тура, висота основних штрих≥в, товщина, в≥дстань м≥ж штрихами), набору (в≥дстань м≥ж л≥терами ≥ словами (апрош) та р¤дками (≥нтерл≥нь¤ж), довжина р¤дка, ширина пол≥в, однотипн≥сть шрифту, на¤вн≥сть пет иту та курсиву, щ≥льн≥сть набору), друку (ч≥тк≥сть, ≥нтенсивн≥сть, р≥вном≥рн≥сть, особливост≥ друкарськоњ фарби), зовн≥шнього оформленн¤ (маса, габарити, формат, брошуруванн¤, оправленн¤) та проведенн¤ лабораторних досл≥джень (вм≥ст деревини у папер≥, м≥кробне забрудненн¤ п≥дручника тощо).
Ќа головну