1.1.Ў”ћ.
¬ теперишн≥й час практично нема н≥ Їдиноњ галуз≥ народного господарства, де шум не був би у числ≥ ведучих фактор≥в виробничого середовища. ѕричому, ≥нтенсиф≥кац≥¤ виробництва, що супроводжуЇтьс¤ п≥двищенн¤м робочих швидкостей машин ≥ обладнанн¤, щ≥льност≥ заповненн¤ виробничих площ, приводить до подальшого п≥двищенн¤ р≥вн¤ виробничого шуму, потребуЇ додаткових заход≥в щодо боротьби з ним.
«а своЇю ф≥зичною суттю шум - це механ≥ч≥ коливанн¤ частинок пружнього середовища (газу, р≥дини, твердого т≥ла), що виникають п≥д д≥Їю ¤коњ-небудь збуджуючоњ сили.
ѕри цьому звуком називають регул¤рн≥ пер≥одичн≥ коливанн¤, а шумом - непер≥одичн≥, випадков≥ коливальн≥ процеси.
ƒо основних ф≥зико-г≥г≥Їн≥чних характеристик шуму в≥днос¤ть:
≤нтенсивн≥сть (силу) - к≥льк≥сть звуковоњ енерг≥њ в дЅ.
—пектр - розпод≥л звуковоњ енерг≥њ в октавних смугах.
√учн≥сть - ф≥з≥олог≥чне сприйманн¤ ≥нтенсивност≥ звук≥в р≥зноњ частоти в пор≥вн¤нн≥ з еталонним звуком (одиниц¤ гучност≥ - фони, сони).
ѕри г≥г≥Їн≥чн≥й оц≥нц≥ шум, зг≥дно сан≥тарним нормам, класиф≥куЇтьс¤ по:
1)«а походженн¤м:
Њ виробнич≥ (аеродинам≥чн≥, г≥дродинам≥чн≥, механ≥чн≥)
Њ побутов≥
Њ вуличн≥
2) «а характером спектру:
-широкосмугаст≥ - з безперервним спектром шириною б≥льше одн≥Їњ октави.
-тональн≥, в спектр≥ ¤ких знаход¤тьс¤ виражен≥ дискретн≥ тони (перевищенн¤ р≥вн¤ шуму в одн≥й смуз≥ над сус≥дн≥ми не меньше, н≥ж на 10 дЅ).
3) «а частотними характеристиками:
-низькочастон≥
-середньочастотн≥
-високочастотн≥
4) «а часовими характерисиками:
-пост≥йн≥, р≥вень звуку ¤ких за рабочий день зм≥нюЇтьс¤ в час≥ не б≥льше, н≥ж на 5 дЅ.
-непост≥йн≥ - р≥вень звуку ¤ких за робочий день зм≥нюЇтьс¤ в час≥ б≥льше, н≥ж на 5 дЅ.
а) коливальн≥ в час≥, р≥вень звуку ¤ких неприривно зм≥нюЇтьс¤ в час≥
б) прерив≥ст≥ - р≥вень звуку ¤ких безперервно зм≥нюЇтьс¤ на 5 дЅ ≥ б≥льше, причому тривал≥сть ≥нтервал≥в, на прот¤з≥ ¤ких р≥вень залишаЇтьс¤ пост≥йним, складаЇ 1 с ≥ б≥льше.
в) ≥мпульсн≥, ¤к≥ складаютьс¤ з одного або дек≥лькох звукових сигнал≥в, кожний тривал≥стю менше 1 сек.
¬ ¤кост≥ характеристик пост≥йного шуму застосовуЇтьс¤ р≥вень звукового тиску в дЅ в октавних смугах з середньогеометричними частотами 31.5, 63, 125, 250, 1000, 2000, 4000, 8000 √ц.
’арактеристикою непост≥йного шуму ¤вл¤Їтьс¤ ≥нтегральний показник - екв≥валентний р≥вень шуму.
≤нтенсивний шумовий вплив в орган≥зм≥ людини може викликати специф≥чн≥ ≥ неспециф≥чн≥ зм≥ни.
ƒо специф≥чних зм≥н в≥днос¤ть враженн¤ органу слуху, а саме:
1) зниженн¤ адаптац≥њ
2) слухова втома
3) приглуховат≥сть (тугий на вухо)
¬ основ≥ цих про¤в≥в шумовоњ патолог≥њ лежить пов≥льно прогресуюче зниженн¤ слуху по типу неврита, що п≥д≥ймаЇтьс¤ (тобто в основ≥ профес≥йного зниженн¤ с≥уху лежить нейросенсорне (перцепц≥йне) зниженн¤ слуху внасл≥док враженн¤ звуко-сприймаючого апа
ƒо числа неспециф≥чних зм≥н в≥днос¤ть:
1) Ќейроциркул¤торну дистон≥ю переважно по г≥пертензивному типу, р≥дше - по кард≥альному, в окремих випадках - по г≥потензивному.
2) јстено-вегетативний синдром ≥ неврастен≥чн≥ реакц≥њ.
3) ƒисфункц≥њ шлунку, внасл≥док зрушенн¤ його евакуаторной фунц≥њ.
4) «ниженн¤ ≥мунолог≥чноњт реактивност≥, ¤ка виражаЇтьс¤ в рост≥, перш за все, гостроњ захворюваност≥.
5) «ниженн¤ працездатност≥ ≥ виробничоњ д≥¤льност≥, передчасна втома, зниженн¤ розб≥рливост≥ ≥ вн¤тност≥ мови та ≥н. неприЇмн≥ в≥дчутт¤.
«аходи по боротьб≥ з шумом можуть бути техн≥чними (технолог≥чн≥ + сан≥тарно-техн≥чн≥), арх≥тектурно-планувальними, орган≥зац≥йними ≥ медико-проф≥лактичними. “ехн≥чн≥ засоби боротьби з шумом використовуютьс¤ в 3-х головних напр¤мках :
- усуненн¤ причин виникненн¤ шуму або зниженн¤ його в джерел≥
- послабленн¤ шуму на шл¤хах його передач≥
- безпосередн≥й захист працюючих,¤к≥ п≥дл¤гають д≥њ шуму
Ќайб≥льш ефективним засобом зниженн¤ шуму - можлива зм≥на шумних технолог≥й на малошумов≥ або повн≥стю безшумов≥ наприклад, клепанн¤ на зварюванн¤. ќднак, цей шл¤х боротьби з шумом не завжди можливий, тому велике значенн¤ маЇ зниженн¤ його джерел
ќдним з найб≥льш простих техн≥чних засоб≥в боротьби з шумом на шл¤хах передач≥ Ї звуко≥золюючий кожух. «начний ефект зниженн¤ шуму даЇ застосуванн¤ акустичних екран≥в, що в≥дгороджують шумовий механ≥зм або джерело шуму в≥д робочого м≥сц¤ або
¬ багатоповерхових промислових прим≥щенн¤х особливо вахливий захист в≥д структурного шуму, ¤кий розповсюджуЇтьс¤ по конструкц≥¤м прим≥щень (обладнанн¤ плаваючих фундамент≥в).
ƒо числа ведучих арх≥тектурно-плануючих р≥шень в≥днос¤ть т≥к≥ заклади, ¤к:
-локал≥зац≥¤ джерела шуму
-правильна розстановка обладнанн¤
-на¤вн≥сть звукопоглинаючого фундаменту ≥ т.д.
ќрган≥зац≥йн≥ заходи направлен≥ на орган≥зац≥ю обгрунтованого з ф≥з≥олого-г≥г≥Їн≥чних позиц≥й режима роботи, обмеженн¤ часу роботи в умовах високого шуму.
¬раховуючи, що за допомогою техн≥чних засоб≥в в теперишн≥й час не завжди вдаЇтьс¤ розв'¤зати проблему, б≥льше уваги повинно бути прид≥лено застосуванню ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту в≥д шуму (антифони, навушники, беруш≥, заглушки).
¬ажливе значенн¤ маЇ проведенн¤ попереджувальних та пер≥одичних медичних огл¤д≥в, а також п≥двищенн¤ оп≥рност≥ орган≥зму роб≥тник≥в до неспри¤тливоњ д≥њ шуму. « ц≥Їю метою роб≥тникам шумових профес≥й рекомендуЇтьс¤ щоденне прийманн¤ в≥там≥н≥в ¬1 (2
«начний позитивний ефект надаЇ широке використовуванн¤ можливостей санаторно-курортного л≥куванн¤.
1.2.¬≤Ѕ–ј÷≤я.
ќдним з найб≥льш розповсюджених неспри¤тливих фактор≥в робочого середовища пор¤д з шумом ¤вл¤Їтьс¤ виробнича в≥брац≥¤.
¬≥брац≥¤ - це мехаан≥чн≥ коливальн≥ рухи системи з пружн≥ми зв'¤зками.
«а способом передач≥ на людину в≥брац≥ю умовно под≥л¤ють на м≥сцеву (локальну), ¤ка передаЇтьс¤ на руки працюючого, ≥ загальну, що передаЇтьс¤ через оп≥рн≥ поверхн≥ на т≥ло людини в положенн≥ сид¤чи або сто¤чи.
ƒруг≥ ф≥зико-г≥г≥Їн≥чн≥ характеристики аналог≥чн≥ характеристикам шуму.
Ћокальна в≥брац≥¤ - буваЇ ударно-обертаючого типу.
«агальна в≥брац≥¤ (або в≥брац≥¤ робочих м≥сць) д≥литьс¤ на транспортну, технолог≥чну ≥ транспортно-технолог≥чну.
ѕри анал≥з≥ д≥њ в≥брац≥њ на орган≥зм вид≥л¤ють фактори виробничого середовища, що посилюють њњ шк≥дливий вплив:
-непосильна м'¤зева напружен≥сть
-шум високоњ ≥нтенсивност≥
-неспри¤тливи м≥кроклиматичн≥ умови
“ривалий вплив в≥брац≥њ, сполучений з комплексом неспри¤тливих фактор≥в, може привести до ст≥йких патолог≥чних зрушень в орган≥зм≥ працюючих, розвитку в≥брац≥йноњ хвороби.
¬ид≥л¤ють 2 форми в≥брац≥йноњ хвороби:
-викликана локальною або загальною в≥брац≥Їю
Ќайб≥льш розповсюджене, майже соц≥альне ≥ економ≥чне значенн¤ маЇ в≥брац≥йна хвороба, обумовлена впливом локальноњ в≥брац≥њ.
ƒо числа њњ основних симптом≥в в≥днос¤ть:
1) —удинн≥ розлади, ¤к≥ пол¤гають в порушенн≥ периферичного кровооб≥гу, зм≥н≥ тонусу кап≥л¤р≥в, зрушенн≥ нормальноњ гемодинам≥ки. ’вор≥ скаржатьс¤ на зненацька виникаюч≥ приступи поб≥л≥нн¤ пальц≥в, ¤к≥ част≥ше з'¤вл¤ютьс¤ при ???омывание??? рук холо
2) ѕол≥невропат≥њ, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ ниючими ламаючими т¤гнучими бол¤ми в верхн≥х к≥нц≥вках, що непоко¤ть хворих част≥ше вноч≥, або п≥д час в≥дпочинку. Ѕ≥ль супроводжуЇтьс¤ парестез≥¤ми, п≥двищеною ???з¤бк≥стю??? кистей рук.
3) ѕост≥йним симптомом в≥брац≥йноњ хвороби ¤вл¤Їтьс¤ розладнанн¤ чутливост≥, ¤к в≥брац≥йноњ, так ≥ больовоњ, температурноњ.
4) ¬раженн¤ к≥стково-м'¤зевоњ системи: м≥офаскул≥ти, м≥озити, тендом≥озити, деформуюч≥ артрози, артрити ≥ т.д.
–обота з ≥нструментами ударноњ д≥њ (клепанн¤, обрубка) викликають в р≥вн≥й м≥р≥ ¤к судинн≥, так ≥ нервово-м'¤зев≥ чи к≥стков≥ порушенн¤.
ѕри робот≥ з ≥нструментами обертового типу (шл≥фуванн¤) виникають головним чином анг≥оспастичн≥ судинн≥ розлади.
¬≥брац≥йна хвороба виникаЇ внасл≥док д≥њ загальноњ в≥брац≥њ, ≥ спостер≥гаЇтьс¤ у вод≥њв транспорту ≥ оператор≥в транспортно-технолог≥чних машин ≥ агрегат≥в.
ќсновними њњ симптомами ¤вл¤ютьс¤:
1) вестибулопат≥њ, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ вестибуловегетативними розладами:запамороченн¤ голови, головними бол¤ми, г≥перг≥дрозом.
2) типов≥ зм≥ни в хребт≥, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ в вид≥ деформуючого остеоартрозу попереку ≥ криж≥в.
3)ƒисфункц≥њ травних залоз: порушенн¤ моторноњ ≥ секреторноњ функц≥њ.
4)јнг≥одистон≥чн≥ зрушенн¤ (¤к периферичного, так ≥ центрального типу)
5)ѕол≥невропат≥њ, в першу чергу нижн≥х к≥нц≥вок.
6)—пециф≥чний негативний вплив на ж≥ночу статеву сферу:
-загостренн¤ запальних процесс≥в
-розлади менструального циклу в вид≥ дисменорењ
омплекс проф≥лактичних заход≥в включаЇ в себе: г≥г≥Їн≥чне нормуванн¤ техн≥чних, орган≥зац≥йних ≥ л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в.
“ехн≥чн≥ способи обмеженн¤ ≥ зменшенн¤ в≥брац≥њ направлен≥ на усуненн¤ контакту працюючого з в≥бруючим обладнанн¤м (оснащенн¤м). «д≥йснюЇтьс¤ це шл¤хом застосуванн¤ дистанц≥йного керуванн¤, промислових робот≥в, автоматизац≥њ ≥ зам≥ни технолог≥чних оп
¬елике значенн¤ маЇ зам≥на ≥ вдосконаленн¤ технолог≥чних операц≥й (застосуванн¤ зварюванн¤, клейових сполучень ≥ т.д.)
«ниженн¤ неспри¤тливоњ д≥њ в≥брац≥њ ручних механ≥зованих ≥нструмент≥в на оператора дос¤гаЇтьс¤ також ≥ шл¤хом техн≥чних р≥шень:
- зменшенн¤ ≥нтенсивноњ в≥брац≥њ за рахунок конструктивних вдосконалень безпосередньо в джерел≥
- засоби зовн≥шнього в≥брозахисту (наприклад, застосуванн¤ ????в≥бро.....руючоњ мастики ≥ т.д.)
ќрган≥зац≥йн≥ засоби - направлен≥ на розробку ≥ впровадженн¤ науково-обгрунтованих режим≥в прац≥ ≥ в≥дпочинку. “ак, сумарний час контакту з в≥брац≥Їю не повинен перевищувати 2/3 тривалост≥ робочоњ зм≥ни.
¬ажливими в цьому в≥дношенн≥ заходами ¤вл¤ютьс¤:
- встановленн¤ регламентованоњ перерви дл¤ активного в≥дпочинку
- проведенн¤ ф≥з≥о-проф≥лактичних процедур ≥ виробничоњ г≥мнастики
- створенн¤ комплексних бригад з взаЇмозам≥ною профес≥й
« метою проф≥лактики неспри¤тливого впливу ¤к локальноњ, так ≥ загальноњ в≥брац≥њ, працююч≥ повинн≥ використовувати засоби ≥ндив≥дуального захисту: рукавиц≥ або перчатки, спец. взутт¤.
ƒо числа важливих медико-проф≥лактичних заход≥в в≥днос¤ть:
- попередн≥ ≥ пер≥одичн≥ медичн≥ огл¤ди з обов'¤зковою участю невропатолога, терапевта, отолар≥нголога.
≤з функц≥ональних досл≥джень обов'¤зковою ¤вл¤Їтьс¤ холодова проба, визначенн¤ в≥брац≥йноњ чутливост≥, динамометричних показник≥в.
ƒо роботи з в≥бруючим устанкуванн¤м не допускаютьс¤ люди з вираженою вегетативною дисфункц≥Їю, обл≥теруючим ендартер≥≥том, хворобою ƒейно, захворюванн¤м вестибул¤рного апарату, ж≥ночоњ статевоњ сфери.
—уттЇве значенн¤ в план≥ проф≥лактики в≥брац≥йноњ хвороби мають так≥ медико-проф≥лактичн≥ заходи, ¤к:
- теплов≥ процедури дл¤ рук у вигл¤д≥ г≥дропроцедур (ваночки) або сухе пов≥тр¤не об≥гр≥ванн¤.
- самомасаж рук ≥ плечового по¤су
- ”‘-опром≥ненн¤
- в≥там≥но-проф≥лактика
- психог≥г≥Їн≥чн≥ заходи
1.3.”Ћ№“–ј«¬” .
”льтразвук - ¤вл¤Ї собою коливанн¤ середовища з частотою б≥льше 20000 √ц. ¬ сучасному виробництв≥ ультразвук використовуЇтьс¤ при пайц≥, зварц≥, лугуванн≥, р≥занн≥, дефектоскоп≥њ та ≥н. технолог≥чних процессах.
¬ основ≥ ф≥зико-х≥м≥чних ≥ б≥олог≥чних властивостей ультразвуку лежать сл≥дуюч≥ ефекти:
- терм≥чний
- механ≥чний
- ф≥зико-х≥м≥чний
¬ласне ц≥ ефекти привели до широкого використовуванн¤ ультразвуку в медичн≥й практиц≥, в≥дпов≥дно:
- дл¤ глибокого прогр≥ванн¤ тканин
- еход≥агностики захворюванн¤
- безкровного розтину ≥ з'Їднанн¤ тканин
- стерил≥зац≥њ сиворотки кров≥ ≥ плазмозам≥нник≥в
ѕри д≥њ ультразвуку, ¤кий перевищуЇ √ƒ– (не залежно в≥д д≥њ через пов≥тр¤не середовище або контактним шл¤хом), можлив≥ сл≥дуюч≥ зрушенн¤ в стан≥ здоров'¤.
- з боку ÷Ќ— - астено-вегетативний синдром
- парестез≥њ, парези
- енцефаловегетопол≥невр≥т
- з боку серцево-судинноњ системи - брад≥кард≥¤
- г≥потон≥¤
- з боку органу слуху - зниженн¤ порогу сприйн¤тт¤
- лаб≥р≥нтопат≥¤
ƒо основних проф≥лактичних заход≥в в≥днос¤ть:
- г≥г≥Їн≥чне нормуванн¤
- екрануванн¤ ультразвукових джерел
- використанн¤ дистанц≥йного управл≥нн¤ ≥ автоблокуванн¤.
- використовуванн¤ ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту (рукавиц≥ з ≥золюючими прокладками та ≥н.)
- проведенн¤ попереджувальних ≥ пер≥одичних медогл¤д≥в
1.4.≤Ќ‘–ј«¬”
≤нфразвуком називаютьс¤ акустичн≥ коливанн¤ з частотою нижче 20 √ц.
¬ основ≥ б≥олог≥чноњ д≥њ ≥нфразвуку також лежать терм≥чний, механ≥чний ≥ ф≥зико-х≥м≥чний ефекти.
ƒ≥¤ ≥нфразвуку, що перевищуЇ √ƒ–, викликаЇ:
- виражену астен≥зац≥ю ÷Ќ—
- зниженн¤ слуху, переважно в д≥апазон≥ низьких ≥ сердн≥х частот
- виражене зниженн¤ працездатност≥, негативний вплив на емоц≥йну сферу.
Ќайб≥льш ефективним ≥ практично Їдиним засобом боротьби з ≥нфразвуком ¤вл¤Їтьс¤ зниженн¤ його в джерел≥ (виб≥р малогабаритних конструкц≥й великоњ жорсткост≥, технолог≥чного обладнанн¤ ≥ т.≥н.)
р≥м того, з метою попередженн¤ впливу ≥нфразвуку використовуютьс¤ заглушки ≥нтерференц≥йного типу, поглинач≥ ????..нського типу, звукопоглинаюч≥ панел≥ ≥ кожухи ≥ т.≥н.)
¬ ¤кост≥ ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту рекомендуЇтьс¤ застосуванн¤ антифон≥в, вкладник≥в, навушник≥в.
1.5.Ћј«≈–Ќ≈ ¬»ѕ–ќћ≥Ќё¬јЌЌя.
“ерм≥н "лазер" - абрев≥атура, утворена з початкових л≥тер англ≥йських сл≥в: Light amplification by stimulated emission of ratiation - посиленн¤ св≥тла за рахунок створенн¤ стимулюючого випром≥нюванн¤. “аким чином, лазер або оптичний квантовий генератор - це генератор, заснований на використанн≥ вимушеного (стимулюючого) випром≥нюванн¤.
ћожлив≥сть використовуванн¤ такого ¤вища була передбачена ще в 1917 роц≥ ј.≈йнштейном. ј першопрох≥дц¤ми практичного використанн¤ лазер≥в були ф≥зики ¬.ј.‘абрикант, а також п≥зн≥ше лауреати Ќобел≥вськоњ прем≥њ ј.ћ.ѕрохоров, Ќ.“.Ѕасов, „.“аунс (—Ўј).
як техн≥чний зас≥б лазер складањтьс¤ з основних елемент≥в:
-активного середовища
-системи накачки
-резонатора
јгрегатний стан активноњ робочоњ речовини може бути: р≥дким, твердим або газопод≥бним.
¬ ¤кост≥ резонатора використовують плоскопаралельне дзеркало, з високим коеф≥ц≥њнтом в≥дображенн¤.
Ќакачка, тобто перевод атом≥в активного середовища на верхн≥й р≥вень, забезпечуњтьс¤ за допомогою потужнього джерела св≥тла або електричним розр¤дом. ¬ основу класиф≥кац≥й лазер≥в покладено ф≥зико-техн≥чн≥ параметри ≥ ступ≥нь небезпечност≥ лазерного випром≥нюванн¤ дл¤ обслуговуючого персоналу.
‘≥зико-техн≥чн≥ класиф≥кац≥њ:
а) в залежност≥ в≥д агрегатного стану активного середовища лазери бувають:
- твердот≥льними (на кришталах, склов≥)
- газов≥
- на фарбниках
- х≥м≥чн≥
- п≥впров≥дников≥
б) в залежност≥ в≥д характеру генерац≥њ:
- непреривн≥
- ≥мпульсн≥
в) в залежност≥ в≥д способу накачки активноњ речовини
- оптичн≥
- електричн≥
- х≥м≥чн≥
ћедична класиф≥кац≥¤ (по ступен≥ небезпеки лазерного випром≥нюванн¤ дл¤ обслуговуючого персоналу
лас I (безпечн≥) - вих≥дне випром≥нюванн¤ не шк≥дливе дл¤ очей.
лас II (малонебезпечн≥) - небезпечн≥ дл¤ очей, пр¤ме або дзеркальне в≥дображенн¤ випром≥нюванн¤.
лас III (середньонебезпечн≥) - небезпечн≥ дл¤ очей, пр¤ме, дзеркально ≥ дифузно в≥дображене випром≥нюванн¤, дл¤ шк≥ри пр¤ме ≥ дзеркальне в≥дображенн¤.
лас IV (високонебезпечн≥) - небезпечн≥ дл¤ шк≥ри, дифузно в≥дображене випром≥ненн¤.
¬ ¤кост≥ ведучих критер≥њв при оц≥нц≥ ступен¤ безпеки генеруючого лазерного випром≥нюванн¤ прийн¤т≥:
- величина потужност≥ (енерг≥¤)
- довжина хвил≥
- тривал≥сть ≥мпульса
- експозиц≥¤ опром≥ненн¤
«авд¤ки своњм вин¤тковим зд≥бност¤м (висока направлен≥сть промен¤, когерентн≥сть, монохроматичн≥сть) лазери знаход¤ть вин¤тково широке застосуванн¤ в р≥зних галуз¤х промисловост≥, науки, техн≥ки, зв'¤зку, с/г, б≥олог≥њ, медицини.
¬ той же час розширенн¤ сфери њх використовуванн¤ спри¤њ зб≥льшенню контингенту ос≥б, що п≥дл¤гають впливу лазерного випром≥нюванн¤ ≥ висувають широке коло задач по проф≥лактиц≥ шк≥дливоњ ≥ небезпечноњ д≥њ цього в≥дносно нового фактору оточуючого середовища.
ƒо основних неспри¤тливих фактор≥в, що виникають при робот≥ лазер≥в, в≥днос¤ть:
- пр¤ме
- дзеркальне в≥дображене випром≥нюванн¤
- дифузно в≥дображене випром≥нюванн¤
- розс≥¤не випром≥нюванн¤
ƒо супутн≥х - комплекс неспри¤тливих ф≥зичних ≥ х≥м≥чних фактор≥в, що виникають при робот≥ лазер≥в.
Ѕ≥олог≥чна д≥¤ лазер≥в на орган≥зм людини характеризуњтьс¤ первинним ≥ вторинним ефектами. ƒо числа первинних - в≥днос¤ть орган≥чн≥ зм≥ни, ¤к≥ виникають безпосередньо в опром≥нених тканинах, до числа вторинних - неспециф≥чн≥ зм≥ни, що виникають в орган≥зм≥ в в≥дпов≥дь на опром≥ненн¤.
¬ основ≥ впливу лазерного випром≥нюванн¤ лежить сп≥льна терм≥чна ≥ механ≥чна д≥¤.
ƒо найб≥льш вразливих орган≥в ≥ систем в≥дноситьс¤ орган зору ≥ шк≥ра.
≈фект впливу лазерного випром≥нюванн¤ на оч≥ в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д довжини хвил≥ ≥ локал≥зац≥њ д≥њ. ¬иражен≥сть морфолог≥чних зм≥н ≥ кл≥н≥чна картина розлад≥в функц≥њ зору може бути в≥д повноњ втрати зору - сл≥пота до ≥нструментально ви¤влених функц≥ональних зрушень (а також катаракта, кон'юнктив≥ти, керат≥ти).
’арактер пошкодженн¤ шк≥ри ≥ слизових оболонок вар≥юњ в≥д легкоњ г≥перем≥њ до р≥зного ступен¤ оп≥к≥в.
–озр≥зн¤ють 4 ступен¤ пошкодженн¤ шк≥ри лазерним опром≥ненн¤м:
1 ступ≥нь - оп≥ки еп≥дерм≥су: ер≥тема, десквамац≥¤ еп≥тел≥¤.
2 ступ≥нь - оп≥ки дерми: пухир≥, деструкц≥¤ поверхневих шар≥в дерми.
3 ступ≥нь - оп≥ки дерми з њњ деструкц≥њю до глибоких шар≥в.
4 ступ≥нь - деструкц≥¤ вс≥њњ площини шк≥ри, п≥дшк≥рноњ кл≥тковини ≥ п≥длеглих шар≥в.
ѕроф≥лактичн≥ заходи:
1. √≥г≥њн≥чне нормуванн¤: √ƒ або √ƒ– на основ≥ ƒ—“у "Ћазерна безпека".
«агальн≥ положенн¤ "—ан≥тарних норм ≥ правил, влаштуванн¤ ≥ експлуатац≥њ лазер≥в".
ѕри використовуванн≥ лазер≥в II ≥ III класу необх≥дно мати в≥дгородженн¤ (захищенн¤) лазерноњ зони або екрануванн¤ пучка випром≥нюванн¤.
Ћазери IV класу розм≥щуютьс¤ в окремих ≥зольованих прим≥щенн¤х ≥ забезпечуютьс¤ дистанц≥йним управл≥нн¤м њх роб≥т.
ѕри розм≥щенн≥ в одному прим≥щенн≥ дек≥лькох лазер≥в необх≥дно виключити можлив≥сть взањмного опром≥ненн¤ оператор≥в, працюючих на р≥зних установках.
ƒл¤ видаленн¤ можливих токсичних газ≥в, пар≥в або пилу обладнуњтьс¤ потужна приточно-вит¤жна вентил¤ц≥¤ з механ≥чним ???...???. ƒл¤ захисту в≥д шуму обладнуютьс¤ звуко≥золююч≥ ≥ звукопоглинаюч≥ установки.
ƒо ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту в≥днос¤ть спец≥альн≥ окул¤ри, маски, щитки.
–оботи, пов'¤зан≥ з обслуговуванн¤м лазерних установок, в≥днос¤тьс¤ до роб≥т з шк≥дливими умовами прац≥. ќператори лазерних установок п≥дл¤гають попереджуючим ≥ пер≥одичним (1 раз в р≥к) медичним огл¤дам з обов'¤зковою участю терапевта, невропатолога ≥ окул≥ста.
1.6.≈Ћ≈ “–ќћј√Ќ»“Ќ≤ ѕќЋя.
≈лектромагнитн≥ пол¤ генеруютьс¤ струмами, ¤к≥ зм≥нюютьс¤ по напр¤мку в час≥. —пектр електромагн≥тних коливань знаходитьс¤ в широких межах (довжина хвил≥ в≥д 1000 км до 0,001 мкм; частота в≥д 300 до 3*10E20 √ц), включаючи рад≥охвил≥, оптичне ≥ ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤. “епер найб≥льш широке застосуванн¤ в р≥зних галуз¤х народного господарства знаходить електромагн≥тна енерг≥¤ не≥он≥зуючоњ частини спектру. ѕерш за все, це стосуњтьс¤:
- електромагн≥тних пол≥в рад≥очастот
- електричних пол≥в промисловоњ частоти
- ≥мпульсних електромагн≥тних пол≥в низькоњ частоти
- статичноњ електрики.
≈лектромагн≥тне поле рад≥очастот.
≈ћѕ рад≥очастот застосовуњтьс¤ в рад≥озв'¤зку, рад≥олокац≥њ, телебаченн≥, медицин≥, виробництв≥ пластмас ≥ т.д.
¬ основ≥ б≥олог≥чного впливу ≈ћѕ рад≥очастот лежить тепловий ефект, ¤кий супроводжуњтьс¤ або загальним п≥двищенн¤м температури т≥ла, або локальним виб≥рковим перегр≥вом кл≥тин тканин ≥ орган≥в (в першу чергу з поганою терморегул¤ц≥њю: кришталик, скловидне т≥ло, статев≥ залози ≥ т.д.)
–озгл¤немо ≥з найб≥льш характерних специф≥чних насл≥дк≥в впливу ≈ћѕ рад≥очастот ¤вл¤ютьс¤ пошкодженн¤ кришталика (катаракта)
ѕри д≥њ ≈ћѕ спостер≥гаютьс¤ багаточисленн≥ гормональн≥ зрушенн¤, що св≥дчать про порушенн¤ нервово-ендокринноњ регул¤ц≥њ по типу стресовоњ реакц≥њ.
- стимул¤ц≥¤ вид≥ленн¤ кортикостероњдних гормон≥в ≥ пролактину
- гальмуванн¤ секрец≥њ гормон≥в росту ≥ т.п.
ѕост≥йн≥ зм≥ни при д≥њ ≈ћѕ рад≥очастот спостер≥гаютьс¤ в кров≥ (лейкоз, еоз≥нопен≥¤, п≥двищенн¤ вм≥сту Hb ≥ еритроцит≥в.
¬ельми характерним ¤вл¤њтьс¤ зниженн¤ ≥мунолог≥чноњ реактивност≥.
Ќак≥нець, ≈ћѕ рад≥очастот надањ суттњвий вплив ≥ на ÷Ќ—, викликаюч≥ розвиток астено-вегетативного синдрому, привод¤ч≥ до анг≥одистон≥чний ≥ д≥енцефальних про¤в≥в ≥ нав≥ть до анг≥одистон≥чних ≥ диенцефальних про¤в≥в ≥ нав≥ть до енцефалопат≥й.
¬ ц≥лому, в результат≥ впливу електромагн≥тного випром≥нюванн¤ кл≥нично розр≥зн¤ють 3 стад≥њ зм≥н в орган≥зм≥ - початкову, пом≥рно виражену ≥ виражену, хоч ≥ кл≥ничн≥ про¤ви у хворих, ¤к правило, не вкладаютьс¤ в рамки ч≥тко визначених синдром≥в, ≥ на практиц≥ захворювань в≥дзначањтьс¤ ¤к "насл≥док хрон≥чного впливу «¬„-пол¤".
¬с≥ засоби ≥ методи захисту в≥д ≈ћѕ можуть бути розд≥лен≥ на 3 групи: орган≥зац≥йн≥, ≥нженерно-техн≥чн≥ ≥ л≥кувально-проф≥лактичн≥.
ќрган≥зац≥йн≥ заходи спр¤мован≥ на:
- в≥дверненн¤ попаданн¤ людей в зону з вираженою напружен≥стю ≈ћѕ
- створенн¤ сан≥тарно-захисних зон навкруги антенних споруд
- впровадженн¤ рац≥онального режиму прац≥
≤нженерно-техн≥чн≥ заходи передбачають:
- екрануванн¤ робочого м≥сц¤, шл¤хот використовуванн¤ в≥дображаючих (металева с≥тка) ≥ поглинаючих матер≥ал≥в
- в≥ддаленн¤ робочого м≥сц¤ на безпечну в≥д джерела випром≥нюванн¤ в≥ддаль
- електрогерметизац≥ю елемент≥в схем, блок≥в, вузл≥в антенних установок з метою зниженн¤ або повного усуненн¤ електромагн≥тного випром≥нюванн¤.
Ћ≥кувально-проф≥вактичн≥
засоби
повинн≥ бути направлен≥ на раннњ ви¤вленн¤ порушень в стан≥ здоров'¤ працюючих (перш за все - проведенн¤ медогл¤д≥в;не менше 1 раз в 12 м≥с¤ц≥в з обов'¤зковою участю терапевта, невропатолога.
≈лектричн≥ пол¤ струм≥в промисловоњ частоти.
« розвитком енергетики ≥ електриф≥кац≥њ, створенн¤м њдиних енергетичних систем в значн≥й м≥р≥ розширюњтьс¤ мережа високовольтних л≥н≥й електропередач (Ћ≈ѕ) - основне на сьогодн≥шн≥й день джерело електричних пол≥в промисловоњ частоти.
р≥м того, джерелом ¤вл¤ютьс¤ р¤д технолог≥чних процес≥в, ремонт проводов???, роз'њднувач≥в ≥ вимикач≥в сигнальних ланцюг≥в ≥ т.п.
Ѕ≥олог≥чний ефект впливу електричних струм≥в промисловоњ частоти пол¤гањ в сл≥дуючому:
- по¤ва скарг невротичного характеру (почутт¤ важкост≥ в скрон¤х ≥ потиличних област¤х, головний б≥ль, розбит≥сть, роздратован≥сть, пог≥ршенн¤ пам'¤т≥, п≥двищенн¤ втоми ≥ т.п.), ¤к≥ з'¤вл¤ютьс¤ в першу чергу в к≥нц≥ робочоњ зм≥ни.
- спочатку функц≥ональн≥, а пот≥м орган≥чн≥ зрушенн¤ в д≥¤льност≥ нервовоњ ≥ серцево-судинноњ систем астен≥чного ≥ астено-вегетативного характеру.
—еред проф≥лактичних заход≥в ведучими ¤вл¤ютьс¤:
- визначенн¤ ≥ ретельне дотриманн¤ допустимого часу перебуванн¤ в електричному пол≥ струм≥в промисловоњ частоти
- обов'¤зково обладнанн¤ захисного заземленн¤ джерел випром≥нюванн¤ ≥ струм≥в.
ƒо колективних засоб≥в захисту в≥днос¤тьс¤:
а) стац≥онарне екрануюче обладнанн¤ (козирки - п≥ддашок, нав≥с, перегородки)
б) пересуванн¤ екрануючих засоб≥в (наметки, перегородки, щитки, зонди, екрани ≥ т.п.)
ƒо ≥ндив≥дуальних засоб≥в в≥днос¤ть захисний костюм: куртка ≥ брюки, комб≥незон, екрануючий головний уб≥р (металева або пластмасова каска, шапка-вушанка з прокладкою з метал≥зованоњ тканини).
—пецвзутт¤ - з електропров≥дною резиновою п≥дошвою.
ќрган≥зац≥йн≥ ≥ л≥кувально-проф≥лактичн≥ заходи аналог≥чн≥ попередн≥м.
≤мпульсне електромагн≥тне поле низькоњ частоти.
ƒжерела: застосуванн¤ в машинобуд≥вництв≥ ≥ енергетиц≥ технолог≥чних процес≥в ,що заснований на застосуванн≥ ≥мпульсного магн≥тного пол¤ ≥ ≥мпульсних електричних розр¤д≥в.
Ѕ≥олог≥чна д≥¤:
- розвиток астено-вегетативного синдрому
- зниженн¤ ≥ммунолог≥чноњ реактивност≥
- ендокринн≥ зрушенн¤
- зниженн¤ ≥нтенсивност≥ обм≥нних процесс≥в
ќсновн≥ способи ≥ принципи захисту:
- автоматизац≥¤ технолог≥чних процесс≥в
- дистанц≥йне керуванн¤ джерелами ≈ћѕ низькоњ частоти
- екрануванн¤ робочих м≥сць
—татична електрика
—татична електрика - це сукупн≥сть ¤вищ, зв'¤заних з виникненн¤м ≥ збереженн¤м в≥льного електричного зар¤ду на поверхн≥ ≥ в об'њм≥ р≥зних матер≥ал≥в ≥ вироб≥в.
≈лектростатичн≥ пол¤ створюютьс¤ в енергетичних установках ≥ при електротехнолог≥чних процессах.
” людей, працюючих в зон≥ д≥њ електростатичного пол¤, зустр≥чаютьс¤ р≥зноман≥тн≥ скарги на роздратован≥сть, головний б≥ль, порушенн¤ сну, зниженн¤ апетиту.
’арактерн≥ своњр≥дн≥ "фоб≥њ", зумовлен≥ страхом оч≥куваного розр¤ду.
ƒо основних захисних заход≥в в≥днос¤ть:
- екрануванн¤ джерела пол¤ або робочого м≥сц¤
- застосуванн¤ нейтрал≥затор≥в статичногњ електрики
- обмеженн¤ часу роботи ≥ т.п.
1.7. «Ќ»∆≈Ќ»… ≤ ѕ≤ƒ¬»ў≈Ќ»… ј“ћќ—‘≈–Ќ»… “»— .
¬иробнича д≥¤льн≥сть людей звичайно прот≥каЇ при атмосферному тисков≥, близькому до 760 мм рт.ст.
вах п≥двищеного атмосферного тиску, а при п≥дйом≥ в гори, п≥дн¤тт≥ над землею в л≥тальних апаратах люди, навпаки, перебувають в у ѕ≥двищений атмосферний тиск.
ќрган≥зм людини стикаЇтьс¤ з умовами п≥двищеного тиску газового середовища в процес≥ водолазних роб≥т ≥ кесоних роб≥т, при подводному плаванн≥ в аквалангах, при л≥куванн≥ в барокамерах ≥ т.д.
Ѕ≥олог≥чна д≥¤ п≥двищеного атмосферного тиску.
ѕри короткочасн≥й робот≥ ≥ умовах г≥пербар≥њ в≥дм≥чаЇтьс¤ п≥двищенн¤ ф≥зичноњ працездатност≥, легка ейфор≥¤. ѕри тривалому перебуванн≥ п≥д тиском в≥др≥зку 7 ≥ > атмосфер можуть про¤витис¤ симптоми токсичноњ д≥њ де¤ких газ≥в, ¤к≥ вход¤ть в склад вдиха
Ќайб≥льш небезпечним Ї пер≥од декомпенсац≥њ, п≥д час ¤кого або незабаром п≥сл¤ ¤кого в умовах нормального атмосферного тиску може розвинатис¤ декомпрес≥йна (кесонна) хвороба.
ѕатогенетична суть захворюванн¤ пол¤гаЇ в виход≥ ≥ д≥атурац≥њ накопиченого (внасл≥док п≥двищеного тиску) азоту ≥з тканин (≥ першу чергу л≥поњдноњ та жировоњ в процес≥ д≥омерс≥њ ≥ утворенн¤ в кров'¤ному русл≥ безл≥ч≥ газових ембол≥в.
¬ажк≥сть кесонноњ хвороби ≥ њњ симптоматика визначаютьс¤ масов≥стю закупорки судин аероемболами ≥ њх локал≥зац≥Їю.
ƒо легких форм в≥днос¤тьс¤ остеоартралг≥њ (тривкий гострий б≥ль, ¤кий локал≥зуЇтьс¤ в одному або дек≥лькох суглобах к≥нц≥вки, головним чином, в кол≥нному ≥ плечовому).
ѕор¤д з остеоартралг≥¤ми вельми характерн≥ невралг≥њ ≥ пошкодженн¤ шк≥ри, ¤к≥ супроводжуютьс¤ нестерпною свербл¤чкою.
ƒо форм середньох важкост≥ в≥днос¤тьс¤ пошкодженн¤ внутр≥шнього вуха (вестибулопат≥њ типу меньЇр≥вського синдрому), Ў “ (р≥зн≥ больов≥ в≥дчутт¤ в черевн≥й порожнин≥, за рахунок скопиченн¤ газ≥в в судинах бриж≥), оч≥ (обмежене поле зору, диплоп≥¤, н≥с
ƒо важких форм декомпенсац≥йноњ хвороби в≥днос¤тьс¤ спинальн≥ та церебральн≥ ушкодженн¤, коронарна аеропат≥¤, аероембол≥чний коллапс, легенев≥ ушкодженн¤.
нноњ) хвороби ¤вл¤Їтьс¤ дотримка режиму декомпрес≥њ (ступ≥нчаста декомпрес≥¤ водолаз≥в в спец≥альну камеру ƒев≥са), механ≥зац≥¤ ≥ «нижений атмосферний тиск.
«нижений атмосферний тиск ¤к профес≥йний фактор зустр≥чаЇтьс¤ при виконанн≥ р≥зних роб≥т в г≥рськ≥й м≥сцевост≥, ¤вл¤Їтьс¤ одним з головних неспри¤тливих фактор≥в, що розгл¤дають при вивченн≥ проблем ав≥ац≥њ ≥ косм≥чноњ медицини.
¬ основ≥ симптомокомплексу своЇр≥дноњ Ђг≥рськоњї або Ђвисотноњ хвороби лежить кисневе голодуванн¤, ¤ке в≥дм≥чаЇтьс¤ на висотах 3000-4000 м. ѓњ ведучими кл≥н≥чними симптомами ¤вл¤ютьс¤:
- запамороченн¤ голови, апат≥¤, п≥двищена втомлюван≥сть
- головний б≥ль, емоц≥йна нестаб≥льн≥сть
- їнекритичнаЂ оц≥нка свого стану
- р≥зке зниженн¤ пам'¤т≥ ≥ уваги, зниженн¤ гостроти зору, неадекватн≥ д≥њ
ѕри роботах в умовах високог≥р'¤ велике значенн¤ дл¤ попередженн¤ г≥рськоњ хвороби мають заходи, полегчуюч≥ працю:
- рац≥ональний режим прац≥
- механ≥зац≥¤ ≥ автоматизац≥¤ виробничих процес≥в
- пол≥пшенн¤ умов прац≥ ≥ орган≥зац≥¤ правильного рац≥онального харчуванн¤.
¬ажливе значенн¤ маЇ суворий професс≥йний в≥дб≥р людей, ¤к≥ направл¤ютьс¤ на роботи в г≥рськ≥ умови.