–ак грудноњ залози


–ак грудноњ залози - найчаст≥ша форма зло¤к≥сноњ патолог≥њ у ж≥нок. «ахворюван≥сть на рак грудноњ залози в ”крањн≥ серед ж≥нок дос¤гаЇ 54,37%ооо (1998) ≥ в структур≥ онкозахворювань складаЇ 8,6%. „исло вперше ви¤влених в ”крањн≥ випадк≥в дос¤гло 13702, а ≥нтенсивний показник -25%ооо. —еред ус≥х зло¤к≥сних пухлин рак грудноњ залози знаходитьс¤ на 4 м≥сц≥, пропустивши вперед рак леген≥, шк≥ри та шлунку. јле серед ж≥нок в≥н пос≥даЇ перше м≥сце.

—еред областей ”крањни частота раку грудноњ залози р≥зноман≥тна. ¬елика захворюван≥сть спостер≥гаЇтьс¤ в ќдеськ≥й (78,9), ’арк≥вськ≥й (64,9), «апор≥зьк≥й (61,2) област¤х. «начно менша середньодержавного р≥вн¤ захворюван≥сть в≥дм≥чена у «акарпатськ≥й (35,0), ≤вано-‘ранк≥вськ≥й (34,2) та “ерноп≥льськ≥й (35,3) област¤х.

„астота захворюваност≥ на рак грудноњ залози серед населенн¤ р≥зних держав св≥ту теж р≥зноман≥тна. “ак, максимальна захворюван≥сть в≥дм≥чена у високорозвинутих крањнах - —Ўј, јнгл≥њ, Ќ≥меччини, ‘ранц≥њ. Ќизький р≥вень захворюваност≥ на рак грудноњ залози спостер≥гаЇтьс¤ в державах —ередньоњ јз≥њ, јрабського св≥ту та япон≥њ.

¬ останн≥ дес¤тир≥чч¤ в≥дм≥чено значний р≥ст захворюваност≥. “ак, у —Ўј за останн≥ 10 рок≥в частота зб≥льшилась на 10,6%, в јнгл≥њ та ”ельс≥ - на 27.1%. ¬ ”крањн≥ ≥з 1962 по 1998 р≥к частота раку молочноњ залози зб≥льшилась з 17,6%ооо до 54,3%ооо, тобто в 3,1 рази.  р≥м ≥нших фактор≥в, на зб≥льшенн¤ частоти раку грудноњ залози накладаЇ в≥дбиток постар≥нн¤ населенн¤ в ус≥х розвинутих крањнах.

∆ител≥ м≥ст хвор≥ють у 2-2,5 рази част≥ше, н≥ж жител≥ села. ќсобливо це стосуЇтьс¤ великих м≥ст. “ак, у великих м≥стах спостер≥гаЇтьс¤ найб≥льша захворюван≥сть ц≥Їю патолог≥Їю: у —евастопол≥,  иЇв≥, ќдес≥, ’арков≥, ƒн≥пропетровську, Ћьвов≥.

–ак молочноњ залози розвиваЇтьс¤ в основному у ос≥б другого пер≥оду зр≥лого та похилого в≥ку, тобто в 45-65 рок≥в. ¬≥дм≥чена на¤вн≥сть двох п≥к≥в захворюваност≥, це на р≥вн≥ 45-50 та 55-60 рок≥в.

’оча ≥ значно р≥дше, ц¤ патолог≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ ≥ у чолов≥к≥в, складаючи 1-2% ус≥х рак≥в грудноњ залози. ” них частота захворюваност≥ дос¤гаЇ 0,2%ооо, част≥ше розвиваЇтьс¤ у ос≥б старших 60 р≥чного в≥ку, прот≥каЇ б≥льш зло¤к≥сне, н≥ж у ж≥нок.

≈т≥олог≥¤. –ак грудноњ залози в≥дноситьс¤ до пухлин, причини розвитку ¤ких вивчен≥ краще, н≥ж при ≥нших локал≥зац≥¤х. ¬≥домо багато фактор≥в ризику та передракових захворювань самоњ молочноњ залози, ≥нших орган≥в та орган≥зму в ц≥лому, що пов'¤зан≥ з залозою Їдиною статевою функц≥Їю.

—еред них найб≥льшого значенн¤ мають конституц≥ональн≥, генетичн≥, еколог≥чн≥, соц≥альн≥, особливост≥ харчуванн¤ та ≥нш≥. ¬они викликають значн≥ гормональн≥ зм≥ни в орган≥зм≥, ≥ лежать в основ≥ виникненн¤ зло¤к≥сних пухлин. —еред таких порушень вид≥л¤ють надм≥рну к≥льк≥сть овар≥альних андроген≥в або пролактина, ановул¤торно-лютеаль-ну неадекватн≥сть, недостатн≥сть функц≥њ щитовидноњ залози та ≥нш. ¬изначити ¤кий ≥з вище перерахованих фактор≥в став пусковим механ≥змом у кожноњ конкретноњ ж≥нки важко. ÷е обумовлено тим, що в регул¤ц≥њ д≥¤льност≥ грудноњ залози беруть участь 15 гормон≥в. Ќайголовн≥шим гормональним фактором е г≥перестроген≥зац≥¤, тобто надм≥рний синтез ж≥ночих статевих гормон≥в або њх введенн¤ ≥з зовн≥. ≈строгенизац≥¤ стимулюЇ прол≥ферац≥ю еп≥тел≥ю в грудн≥й залоз≥ та утворюЇ вогнище надм≥рноњ кл≥тинноњ прол≥ферац≥њ з атип≥Їю еп≥тел≥ю.

¬≥дм≥чено, що у ж≥нок, хворих на рак грудноњ залози, пер≥од активност≥ ¤Їчник≥в був довготривалим. ÷≥ ж≥нки починають ран≥ше менструювати, у них п≥зн≥ше наступаЇ мено-пауза. јборти, в≥дмова в≥д годуванн¤ дитини материнським молоком ведуть до порушенн¤ ф≥з≥олог≥чноњ посл≥довност≥ ендокринноњ цикл≥чност≥, створюють умови дл¤ розвитку раку грудноњ залози.

«начну роль у виникненн≥ раку грудноњ залози маЇ статева розпуста, розврат та безсистемн≥ статев≥ зв'¤зки з р≥зноман≥тними партнерами. ѕроституц≥¤ завжди спри¤ла грубим порушенн¤м гормональноњ, менструальноњ та народжу-вальноњ функц≥й ж≥ночого орган≥зму.

—еред етн≥чних груп населенн¤, де ж≥нки рано виход¤ть зам≥ж, багато народжують, не робл¤ть аборт≥в, пер≥од лактац≥њ довготривалий ≥ майже не перервний у пер≥од всього активного статевого пер≥оду ж≥нок, де немаЇ статевоњ розпусти та проституц≥њ, рак грудноњ залози зустр≥чаЇтьс¤ дуже р≥дко. ≤ навпаки, у Ївропейських та американських ж≥-нок, серед ¤ких рак грудноњ залози зустр≥чаЇтьс¤ часто, в≥дм≥чаютьс¤ зриви нормального переб≥гу ф≥з≥олог≥чних процес≥в. ∆≥нки п≥зно виход¤ть зам≥ж, р≥дко ваг≥тн≥ють, провод¤ть аборти, в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д природного годуванн¤ д≥тей, в пер≥од згасанн¤ статевоњ функц≥њ ж≥нки безконтрольно вживають статев≥ гормони. Ќер≥дко рак грудноњ залози розвиваЇтьс¤ у незам≥жн≥х ж≥нок та у тих, ¤к≥ не народжували.

¬ походженн≥ раку грудноњ залози певне значенн¤ мають спадков≥ фактори. ÷е захворюванн¤ нер≥дко зустр≥чаЇтьс¤ у ж≥нок одн≥Їњ с≥м'њ. —постереженн¤, проведен≥ на велик≥й к≥лькост≥ хворих, показали, що ж≥нки, ¤к≥ мають серед родич≥в хворих на рак грудноњ залози, ризикують захвор≥ти ц≥Їю патолог≥Їю в 6-8 раз≥в част≥ше, н≥ж ж≥нки з необт¤жливою спадков≥стю.

ƒо фактор≥в ризику раку грудноњ залози в≥днос¤тьс¤ запальн≥ та дисгормональн≥ захворюванн¤ ж≥ночих статевих орган≥в (ф≥бром≥ома матки, ендометрити, запальн≥ процеси придатк≥в матки, добро¤к≥сн≥ та запальн≥ процеси ¤Їчник≥в). јналог≥чний вплив на виникненн¤ раку грудноњ залози мають р≥зноман≥тн≥ захворюванн¤ наднирник≥в, щитовидноњ залози, г≥поф≥зу, еп≥ф≥зу, артер≥альна г≥пертенз≥¤, неврастен≥¤, захворюванн¤ печ≥нки, надлишкова вага т≥ла б≥льше 10 кг, цукровий д≥абет, травма грудноњ залози тощо.

ќсновою проф≥лактики раку грудноњ залози Ї дотриманн¤ правил статевоњ г≥г≥Їни: в≥дмова в≥д статевоњ розпусти, аборт≥в, ваг≥тн≥сть з довготривалою лактац≥Їю, попередженн¤ р≥зноман≥тних запальних процес≥в в грудн≥й залоз≥ (тр≥щини, мастити та ≥нш≥), своЇчасне л≥куванн¤ мастопат≥й та г≥неколог≥чноњ патолог≥њ. Ѕ≥льш≥сть фактор≥в ризику може бути усунена чи ослаблена. √енетичн≥ фактори повинн≥ враховуватись, а тому спадкова схильн≥сть може не про¤вл¤тись за умови правильного способу житт¤ та виключенн¤ впливу фактор≥в ризику.

 р≥м багаточисельних фактор≥в ризику, до раку даного органу ведуть передраков≥ захворюванн¤ молочноњ залози. —еред них найб≥льш частим ≥ небезпечним визнано мастопат≥ю у њњ р≥зних вар≥антах: дифузна, прол≥феруюча вузлова, ф≥брозно-к≥стозна та внутр≥шньопротокова пап≥лома.

ƒо передракових захворювань грудноњ залози в≥днос¤ть також хрон≥чн≥ мастити, туберкульозне ураженн¤ залози, дисембр≥оплаз≥њ, галактоцеле та добро¤к≥сн≥ пухлини (аденома, лейом≥ома, л≥пома, анг≥ома та ≥нш≥).

ѕатолог≥чна анатом≥¤. ѕо характеру росту пухлини розр≥зн¤ють три типи раку грудноњ залози:

≤. ¬узловий тип, при ¤кому пухлина росте у вигл¤д≥ ≥зольованого з ч≥ткими границ¤ми утворенн¤.

II. ƒифузний тип росту, коли пухлина в≥др≥зн¤Їтьс¤ дифузною розповсюджен≥стю новоутворенн¤ без суттЇвих границь переходу в здоров≥ оточуюч≥ тканини.

III. ’вороба ѕеджета - рак соска.

≤. ¬узловий рак на розр≥з≥ маЇ вигл¤д вузла з ч≥ткими кра¤ми с≥ро-б≥лого або б≥ло-рожевого кольору з жовтуватими або с≥руватими д≥л¤нками, вогнищами некрозу. Ќа розр≥з≥ поверхн¤ пухлини западаЇ, що характерно дл¤ ракового вузла. ‘≥броаденома на розр≥з≥, навпаки, вибухаЇ.  рай зр≥зу раковоњ пухлини гострий ≥ створюЇ "симптом сира". II. ƒифузна форма раку маЇ чотири р≥зновидност≥:

1. ≤нф≥льтративно-набр¤ковий рак, дл¤ ¤кого характерна ≥нф≥льтрац≥¤ тканин, капсули залози та прилеглоњ кл≥тковини. ¬ зв'¤зку з блокадою л≥мфатичних шл¤х≥в та порушенн¤м в≥дтоку рано розвиваЇтьс¤ л≥мфостаз. Ќа розр≥.ч≥ така пухлина с≥ рувато-рожевоіо кольору, з крововиливами ≥ некрозом, з вид≥ленн¤м прозороњ р≥дини на зр≥з≥ (результат набр¤ку тканини). ÷¤ форма рано метастазуЇ ≥ прот≥каЇ дуже зло¤к≥сне.

2. ћаститопод≥бна форма характеризуЇтьс¤ поширеним ущ≥льненн¤м та зморщенн¤м залози, приЇднуЇтьс¤ вторинна ≥нфекц≥¤. ¬иникають г≥перем≥¤ шк≥ри та м≥сцеве п≥двищенн¤ температури, –осте пухлина швидко, метастазуЇ не т≥льки в л≥мфовузли, а й у внутр≥шн≥ органи.

3. ≈риз≥пелоњдний (бишихопод≥бний) рак характеризуЇтьс¤ внутр≥шньо-шк≥рною ≥нф≥льтрац≥Їю та блокадою л≥мфатичних судин раковими кл≥тинами. –≥ст пухлини йде вну-тр≥шньотканинно по л≥мфатичних судинах ≥ щ≥линах. Ўк≥ ра розт¤гнута, блискуча, г≥перемована з поширенн¤м г≥перем≥њ за меж≥ залози, нагадуЇ бишиху шк≥ри. ѕрот≥каЇ такий рак гостро з ранн≥м метастазуванн¤м.

4. ѕанцирний рак в≥др≥зн¤Їтьс¤ тим, що грудна залоза зменшуЇтьс¤, деформуЇтьс¤, стаЇ щ≥льною, горбистою, з вт¤гнутим соском. ¬ подальшому пухлинна ≥нф≥льтрац≥¤ поширюЇтьс¤ на грудну ст≥нку ≥ на другу грудну залозу. ”раженою стаЇ не т≥льки вс¤ грудна залоза, а й оточуюч≥ тканини грудноњ ст≥нки та м'¤зи. –ак ¤к панцир охоплюЇ грудну ст≥нку, особливо в 4-й стад≥њ процесу.

” хворих з ≥нф≥льтративним раком пухлина грудноњ залози виразкуЇтьс¤, з'¤вл¤Їтьс¤ деструкц≥¤, приЇднуЇтьс¤ вторинна ≥нфекц≥¤. ≤нф≥льтративна форма раку грудноњ залози в≥др≥зн¤Їтьс¤ ранн≥м та бурхливим метастазуванн¤м. ¬ першу чергу метастази з'¤вл¤ютьс¤ в пахвових та надключичних л≥мфовузлах.

III. Ќайб≥льш р≥дкою формою раку грудноњ залози е хвороба ѕеджета (рак соска). ѕухлина починаЇ розвиватись з еп≥тел≥ю молочних проток≥в всередин≥ соска. ќстанн≥й зб≥льшуЇтьс¤ в об'Їм≥, стаЇ щ≥льним. ѕодальший р≥ст пухлини в глибину призводить до по¤ви пухлинного вузла п≥д соском. —осок вкриваЇтьс¤ вид≥ленн¤ми, струпами, набуваЇ вигл¤ду екземи, виразкуЇтьс¤. Ќезабаром сосок стаЇ щ≥льним ≥ пропадаЇ. ≤нф≥льтрац≥¤ переходить на п≥дшк≥рну основу ≥ тканини грудноњ залози. ѕов≥льно зб≥льшуючись, ≥нф≥льтрат переходить за меж≥ навколососкового кола. ’вороба прот≥каЇ пор≥вн¤но пов≥льно ≥ може т¤гнутись дек≥лька рок≥в.

—еред хворих на рак молочноњ залози найб≥льш часто зустр≥чаЇтьс¤ вузлова форма раку. Ѕ≥льш≥сть автор≥в спостер≥гали њњ у к≥лькост≥ 70-85%. Ќа другому м≥ст≥ по частот≥ знаходитьс¤ дифузна форма пухлини. ” ц≥й груп≥ новоутворень основною формою Ї набр¤ково-≥нф≥льтративна пухлина. Ќайб≥льш р≥дко ≥з макроскоп≥чних форм зустр≥чаЇтьс¤ пухлина ѕеджета. «а даними —.ћ.—л≥нчака, частота раку соска коливаЇтьс¤ в≥д 1 до 3% серед ус≥х зло¤к≥сних пухлин молочноњ залози.

√≥столог≥чна класиф≥кац≥¤ раку грудноњ залози (¬ќќ«, 1981 р≥к) -

≤. Ќе≥нвазивн≥ карциноми:

а) внутр≥шньопротокова,

б) часточкова - сапсег ≥п з≥≥и.

II. ≤нвазивн≥'. а) ≥нвазивна протокова карцинома, б) ≥нвазивна протокова карцинома з перевагою внутр≥шньопротокового компоненту, в) ≥нвазивна часточкова карцинома, г) слизова карцинома, д) медул¤рна (мозкова) - маЇ м≥н≥мальну к≥льк≥сть ф≥брозноњ строми, е) пап≥л¤рна, Ї) тубул¤рна, ж) аденоњдна к≥стозна карцинома, з) се-кретуюча (юнацька), ≥) апокринова, к) карцинома з метаплаз≥Їю:

плоскокл≥тинний тип, веретенокл≥тинний тип, хр¤щовий та к≥стковий типи, зм≥шаний тип, л) ≥нш≥.

III. ’вороба ѕеджета (соска грудноњ залози).

¬ид≥лено чотири патогенетичн≥ форми раку грудноњ залози: тиреоњдна, - наднирникова, - ¤Їчникова, - ≥нволютивна. “иреоњдна форма зустр≥чаЇтьс¤ част≥ше у молодих ж≥нок (до 35 р.), ¤к≥ страждають захворюванн¤ми щитовидноњ залози з еу-, г≥пер- або г≥потиреозом. яЇчникова форма захворюванн¤ виникаЇ у ж≥нок з патолог≥Їю статевих орган≥в ≥ перш за все ¤Їчник≥в. Ќаднирникова форма пухлини виникаЇ у ос≥б з г≥пертон≥чним станом, захворюванн¤ми печ≥нки, повних та з г≥перкортицизмом. ≤нволютивна форма розвиваЇтьс¤ у ж≥нок в менопауз≥ ≥ пов'¤зана з ≥нволютивними процесами в статев≥й сфер≥. Ќайб≥льш часто зустр≥чаютьс¤ ¤Їчникова та наднирникова форми (44% та 40% в≥дпов≥дно). ƒо б≥льш р≥дких форм в≥днос¤тьс¤ ≥нволютивна та тиреоњдна форми (9% та 4%). Ќайб≥льш зло¤к≥сне прот≥кають ¤Їчникова та наднирникова патогенетичн≥ форми.

ћетастазуванн¤. –ак грудноњ залози в≥дноситьс¤ до ви-соко «ло¤к≥сних пухлин, а тому метастази його з'¤вл¤ютьс¤ в≥дносно рано. Ќер≥дко пухлина менше 1см у д≥аметр≥ супроводжуЇтьс¤ значним рег≥онарним або в≥ддаленим метастазуванн¤м. Ѕувають випадки, коли пухлина грудноњ залози кл≥н≥чно не ви¤вл¤Їтьс¤, а пальпаторно ≥ морфолог≥чно знаход¤ть рег≥онарн≥ або нав≥ть в≥ддален≥ метастази. ” х≥рург≥чну кл≥н≥ку ¬ќќƒ щор≥чно поступаЇ 4-6 хворих з на¤вними метастазами без кл≥н≥чно ви¤вленоњ пухлини у залоз≥. —еред ус≥х госп≥тал≥зованих хворих в момент д≥агностики новоутворенн¤ метастази ви¤вл¤ютьс¤ б≥льше н≥ж у половини пац≥Їнт≥в.

ќсновним шл¤хом розповсюдженн¤ раку грудноњ залози Ї л≥мфогенний. “ому перш≥ метастази част≥ше всього з'¤вл¤ютьс¤ у рег≥онарних л≥мфатичних вузлах. –ег≥онарними л≥мфатичними вузлами дл¤ грудноњ залози вважаютьс¤ пахвов≥, м≥жпекторальн≥, п≥дключичн≥, передлопаточн≥ ≥ внутр≥шн≥ л≥мфовузли, розташован≥ по краю грудини. ”с≥ ≥нш≥ л≥мфовузли (шийн≥, надключичн≥, контралатеральн≥) класиф≥куютьс¤ ¤к в≥ддален≥.

ѕри локал≥зац≥њ пухлини в зовн≥шн≥х квадрантах у першу чергу вражаютьс¤ пахвов≥, п≥дключичн≥, п≥длопаточн≥ л≥мфовузли. ¬ де¤ких випадках можна ви¤вити метастази в надключичну область без ураженн¤ пахвових л≥мфовузл≥в. „аст≥ше всього це в≥дбуваЇтьс¤ при локал≥зац≥њ первинного вогнища в верхн≥х в≥дд≥лах залози, зв≥дк≥л¤ йдуть поодинок≥ тонк≥ л≥мфатичн≥ судини в надключичну область. ѕ≥длопаточн≥ л≥мфовузли вражаютьс¤ так же часто, ¤к ≥ пахвов≥ ≥ метастази в них спостер≥гаютьс¤ в 70-85% випадк≥в.

ѕри блокад≥ пахвових л≥мфатичних вузл≥в в≥дток л≥мфи в≥дбуваЇтьс¤ в парастернальн≥ л≥мфовузли, що розташован≥ по ходу внутр≥шньоњ грудноњ артер≥њ на р≥вн≥ II - V м≥жреберних пром≥жк≥в б≥л¤ краю грудини. ѕри локал≥зац≥њ пухлини у внутр≥шн≥х квадрантах залози перш≥ метастази можуть з'¤витис¤ в≥дразу в парастернальних л≥мфатичних вузлах. “аке метастазуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в 15-30% випадк≥в. Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що парастернальн≥ л≥мфатичн≥ вузли мають пр¤мий зв'¤зок з середост≥нними, а останн≥ з пери-бронх≥альними вузлами ≥ безпосередньо з печ≥нкою. ÷им можна по¤снити де¤к≥ випадки д≥агностики метастаз≥в у печ≥нц≥ або середост≥нн≥ без ви¤вленн¤ њх в рег≥онарних л≥мфатичних вузлах.

якщо пухлина локал≥зуЇтьс¤ в центральних в≥дд≥лах залози, метастази в р≥вн≥й м≥р≥ можуть уразити вс≥ вказан≥ л≥мфатичн≥ бар'Їри, в тому числ≥ ≥ внутр≥шн≥.

–озповсюдженн¤ раку може в≥дбуватис¤ по л≥мфатичних судинах шк≥ри ≥ п≥дшк≥рноњ основи грудноњ залози, внасл≥док чого на шк≥р≥ утворюЇтьс¤ безл≥ч др≥бних вузл≥в.

—аме густа мережа внутр≥шньошк≥ рних та п≥дшк≥рних л≥мфатичних судин в зон≥ грудноњ залози та з'Їднанн¤ л≥мфо-систем обох залоз призводить до по¤ви перехресних метастаз≥в у протилежн≥й грудн≥й залоз≥.

ћетастази у в≥ддалених внутр≥шн≥х органах виникають завд¤ки переносу кл≥тин пухлини гематогенним шл¤хом. Ќайб≥льш часто гематогенн≥ метастази локал≥зуютьс¤ в леген¤х, в печ≥нц≥ та в к≥стках. ћетастази в леген¤х ви¤вл¤ютьс¤ в 30-40% спостережень. „аст≥ше за ≥нш≥ вражаютьс¤ к≥стки тазу, хребта, стегна та плеча.  л≥н≥чно метастази в к≥стках про¤вл¤ють себе сильним болем, ¤кий значно посилюЇтьс¤ вноч≥.

¬≥дносно р≥дко можна спостер≥гати метастази в шк≥ру та п≥дшк≥рно-жирову кл≥тковину. ќписан≥ метастази раку грудноњ залози в шк≥ру живота, стегна, голови. ѓх спостер≥гають у вигл¤д≥ щ≥льних, обмежено рухомих та неболючих маленьких вузл≥в вкритих незм≥неною шк≥рою.ƒо раннього раку грудноњ залози в≥днос¤ть сагстота т з≥њи с≥исња≥е ењ ≤о№и≤агае, рак ѕеджета та ≥нвазивний рак до 1,0 см в д≥аметр≥ без метастаз≥в. „астота ви¤вленн¤ раннього раку грудноњ залози невелика ≥ дос¤гаЇ 2,0%. ’вор≥ з ≤-≤≤ стад≥¤ми процесу по ”крањн≥ в 1995 роц≥ були ви¤влен≥ в 65,4%. « III стад≥Їю було по ”крањн≥ 22,2%, а з IV стад≥Їю -

11,0% хворих.

 л≥н≥ка. ѕрава та л≥ва грудн≥ залози уражуютьс¤ зло¤к≥сною пухлиною однаково часто, хоча де¤к≥ автори вважають, що рак част≥ше буваЇ зл≥ва. ≤нш≥ вчен≥ пишуть, що част≥ше вражаЇтьс¤ права залоза. «а даними —анкт-ѕетер-бургзького Ќƒ≤ќ ≥м. Ќ.ЌЋетрова, права грудна залоза була вражена раком у 48,8%, л≥ва - у 49,8%, а обидв≥ - в 1,4% спостережень.

—еред р≥зних в≥дд≥л≥в грудноњ залози част≥ше всього пухлина локал≥зуЇтьс¤ у верхнЇ-зовн≥шньому квадрант≥ - 47,0% (—.ј. ’олд≥н). Ќа другому м≥сц≥ по частот≥ стоњть верхнЇ-внутр≥шн≥й квадрант. ≤з двох половин залози пухлина розвиваЇтьс¤ част≥ше в зовн≥шн≥й половин≥ ≥ р≥дше - у внутр≥шн≥й. ” верхн≥й половин≥ грудноњ залози рак виникаЇ значно част≥ше, н≥ж в нижн≥й. ÷ентральна (субареол¤рна) частина залози вражуЇтьс¤ в≥дносно р≥дко. ≤нод≥ ракова пухлина розвиваЇтьс¤ за межами самоњ залози - ≥з додаткових часточок та остр≥вц≥в. Ћокал≥зац≥¤ пухлини маЇ значенн¤ дл¤ переб≥гу захворюванн¤, зумовлюЇ њњ перех≥д на сус≥дн≥ органи, шл¤хи метастазуванн¤ ≥ суттЇво впливаЇ на виб≥р л≥карськоњ тактики.

Ќа ранн≥х стад≥¤х розвитку рак грудноњ залози прот≥каЇ безсимптомно. “ому д≥агностика пухлини в цей пер≥од грунтуЇтьс¤ на самообстежен≥ хвороњ та онкопрофогл¤дах в робочих колективах, що повинн≥ проводитись не р≥дше одного разу на р≥к. Ќаселенн¤, не орган≥зоване в колективи, повинне проходити огл¤д п≥д час зверненн¤ до л≥кар¤ за медичною допомогою.

ƒ≥льничн≥ та с≥мейн≥ л≥кар≥ повинн≥ вид≥л¤ти групи п≥двищеного ризику та огл¤дати таких хворих не менше двох раз≥в на р≥к. ƒо таких хворих необх≥дно в≥днести ос≥б з ф≥брозною мастопат≥Їю, к≥стами, аденомами, л≥помами та ≥ншими добро-¤к≥сними захворюванн¤ми. ¬ цю групу включаютьс¤ незам≥жн≥ ж≥нки та т≥, що не народжували, ¤к≥ часто робили аборти, що не годували д≥тей грудним молоком, ¤к≥ мають ген≥тальн≥ захворюванн¤ з порушенн¤м гормонального балансу, ¤к≥ перенесли оперативн≥ втручанн¤ на внутр≥шн≥х статевих органах.

ќсоби з передраковими захворюванн¤ми та факторами ризику повинн≥ знаходитись на диспансерному обл≥ку. ѓх необх≥дно огл¤дати 2-4 рази на р≥к з метою ранньоњ д≥агностики зло¤к≥сноњ пухлини. “ак≥ хвор≥ п≥дл¤гають медикаментозному л≥куванню або х≥рург≥чному оздоровленню. —воЇчасне оперативне л≥куванн¤ добро¤к≥сних пухлин спри¤Ї проф≥лактиц≥ зло¤к≥сних пухлин ≥ дозвол¤Ї в р¤д≥ випадк≥в рано д≥агностувати мал≥гн≥зац≥ю пухлини, в тому числ≥ ви¤вити сапсег ≥п з≥њи.

ƒо л≥кар¤ част≥ше всього хвор≥ звертаютьс¤ з≥ скаргами на на¤вн≥сть пухлини в грудн≥й залоз≥. ¬и¤вл¤ють таку пухлину част≥ше випадково п≥д час профогл¤ду, туалету або загального обстеженн¤. ≤нод≥ пом≥чають њњ п≥сл¤ травми. ” останньому випадку л≥кар повинен бути особливо уважним, тому що нав≥ть за значною травмою нер≥дко криЇтьс¤ пухлина, ¤ка ≥снувала до травми ≥ останн¤ њњ т≥льки про¤вила.

” хворих на рак б≥ль в залоз≥ р≥дкий симптом ≥ буваЇ у хворих з III або IV стад≥¤ми. ¬ таких випадках част≥ше б≥ль з'¤вл¤Їтьс¤ п≥сл¤ проростанн¤ новоутворенн¤ в сус≥дн≥ органи.

ƒеформац≥¤ залози в≥дм≥чаЇтьс¤ хворою в≥дносно р≥дко ≥ ≥нод≥ вона буваЇ причиною дл¤ зверненн¤ за медичною допомогою. ≤нод≥ хвор≥ пом≥чають вт¤гненн¤ соска у вражен≥й залоз≥.

—карги на вид≥ленн¤ ≥з соска у хворих на рак бувають не часто. ∆≥нки пом≥чають вид≥ленн¤ та звертають на них увагу у тому випадку, коли р≥дина носить кров'¤нистий характер.

ќб'Їктивне обстеженн¤ хворих на рак грудноњ залози необх≥дно проводити у двох позиц≥¤х - вертикальн≥й (сто¤чи) та горизонтальн≥й (лежачи). ’вора повинна бути розд¤гнута до по¤са ≥ сто¤ти перед р≥вном≥рним джерелом св≥тла. ќгл¤д обох грудних залоз проводитьс¤ у пор≥вн¤нн≥ в положенн¤х з опущеними, розведеними в сторони та заведеними за голову руками. ѕочинають обстеженн¤ з в≥зуального огл¤ду обох грудних залоз та зон, що до них прил¤гають. ѕ≥д час огл¤ду у хворих на рак можна ви¤вити деформац≥ю або зб≥льшенн¤ грудноњ залози. ¬она може бути опущеною вниз, або п≥дн¤тою догори, а також зморщеною пухлиною. ѕри вт¤гуванн≥ в процес шк≥ри можна спостер≥гати симптом "площинки", "лимонноњ к≥рки". ѕодальший розвиток процесу призводить до по¤ви набр¤ку, зморщенн¤, г≥перем≥њ ≥ нав≥ть деструкц≥њ шк≥ри на де¤ких д≥л¤нках залози. ≤нод≥ в≥зуально ви¤вл¤Їтьс¤ вт¤гнутий або зм≥щений в сторону сосок, здеформована ареола та ≥нше.

Ќа перших стад≥¤х розвитку новоутворенн¤, ¤к правило, н≥¤ких видимих оком зм≥н не спостер≥гаЇтьс¤. “ому хвора п≥дл¤гаЇ ретельному мануальному обстеженню.

ћануальне досл≥дженн¤ доц≥льно починати ≥з здоровоњ залози. ≤ лише пот≥м проводити пальпац≥ю залози з пухлиною. –етельно проведена пальпац≥¤ Ї ефективним засобом розп≥знаванн¤ раку. ѕальпаторно л≥кар обстежуЇ всю залозу посл≥довно по квадрантах, навкруги соска, сам сосок ≥ субмамарну складку. ѕри цьому л≥кар ви¤вл¤Ї в ¤кому квадрант≥ локал≥зуЇтьс¤ новоутворенн¤, його розм≥ри, горбист≥сть, форму, консистенц≥ю, кордони, контури, 'рухом≥сть та болюч≥сть. ƒл¤ зло¤к≥сноњ пухлини характерн≥ в≥дсутн≥сть ч≥тких кордон≥в, поступовий перех≥д у навколишн≥ тканини, щ≥льн≥сть, ¤ка б≥льш виражена в центр≥ пухлини. ≤нод≥ пухлина може бути тугоеластичною ≥ нав≥ть 'м'¤кою. Ќеобх≥дно ви¤вити зв'¤зок пухлини з≥ шк≥рою, дл¤ чого останню збирають у складку. «в'¤зок з соском або з головними молочними ходами встановлюЇтьс¤ за допомогою симптома ѕр≥брама. ѕерев≥р¤ють також симптоми  ен≥га,  раузе, ѕайра.

ѕальпаторно вивчають сосок ≥ пор≥внюють його з со-' ском другоњ сторони. ” хворих на рак соска (хвороба ѕед-жета) останн≥й стаЇ б≥льш грубим. ¬ ньому може промацуватись т¤ж, котрий ховаЇтьс¤ в глибин≥ залози.

ѕ≥сл¤ обстеженн¤ грудноњ залози л≥кар пальпаторно вивчаЇ л≥мфатичн≥ вузли. ƒл¤ цього плече хвороњ необх≥дно в≥двести в≥д грудноњ кл≥тки на 50-70∞. —то¤чи перед хворою пропальповують пахвов≥, п≥дключичн≥, передлопаточн≥, надключичн≥ та шийн≥ л≥мфатичн≥ вузли. ѕ≥сл¤ обстеженн¤ спереду л≥карю доц≥льно ц≥ ж л≥мфатичн≥ вузли пальпаторно обстежити, сто¤чи за спиною хвороњ. ќбстежуючи зони можливого метастазуванн¤, необх≥дно звернути увагу на л≥мфовузли –отера, «орг≥уса, ¤к≥ розташован≥ поза класичними зонами, ≥ тому можна не пом≥тити метастази.

як в≥дзначено вище, зло¤к≥сна пухлина грудноњ залози може мати р≥зноман≥тну макроскоп≥чну будову. «овн≥шн≥ про¤ви кожноњ ≥з форм теж р≥зн≥. “ому доц≥льно розгл¤нути кл≥н≥ку ус≥х макроскоп≥чних форм раку грудноњ залози на р≥зних етапах њњ розвитку.

’вор≥ з вузловою формою спочатку, ¤к правило, н≥ на що не скаржатьс¤. ¬ цей момент в залоз≥ в≥дм≥чаЇтьс¤ щ≥льна неболюча пухлина, що не маЇ ч≥тких границь. ѕри поверхневому розташуванн≥ вузла нер≥дко ви¤вл¤ютьс¤ шк≥рн≥ симптоми захворюванн¤. Ќайб≥льш характерними з них Ї: симптом умб≥л≥кац≥њ - вт¤гуванн¤ шк≥ри над пухлиною; симптом д≥л¤нки - п≥д час в≥зуального огл¤ду залози над пухлиною з'¤вл¤Їтьс¤ р≥вна площина шк≥ри; симптом "лимонноњ к≥рки" - ¤кщо брати шк≥ру в складку, над пухлиною з'¤вл¤Їтьс¤ надм≥рна порист≥сть шк≥ри, нагадуючи поверхню лимона, що Ї результатом набр¤ку шк≥ри над пухлиною. ¬ пахвов≥й област≥ в цей пер≥од вже можуть знаходитись зб≥льшен≥ л≥мфатичн≥ вузли - метастази раку.

¬ б≥льш п≥зн≥х стад≥¤х вузловоњ форми в грудн≥й залоз≥ промацуЇтьс¤ щ≥льний вузол, що дос¤гаЇ в д≥аметр≥ дек≥лькох сантиметр≥в. „аст≥ше в≥н неболючий, горбистий, без ч≥тких контур≥в, рухомий. ≤нколи вузол складаЇ враженн¤ ≥нф≥льтрата з пом'¤гшенн¤м в центр≥. ≤нф≥льтрац≥¤ грудноњ залози призводить до вт¤гненн¤ соска та п≥дт¤гуванн¤ догори вс≥Їњ залози. —кладки ареоли стають грубими, сосок ущ≥льнюЇтьс¤, вт¤гуЇтьс¤, створюючи симптом умб≥л≥кац≥њ. ¬ цей час також на¤вн≥ симптоми "лимонноњ к≥рки", "д≥л¤нки", проте вони можуть д≥агностуватись в≥зуально ще до пальпац≥њ пухлини через значну ≥нф≥льтрац≥ю та л≥мфостаз в шк≥р≥ над пухлиною.

ѕодальший р≥ст вузловоњ пухлини веде до деформац≥њ грудноњ залози, ф≥ксац≥њ њњ до грудноњ ст≥нки. «'¤вл¤Їтьс¤ г≥перем≥¤, виразкуванн¤ шк≥ри, розпад пухлини. Ѕлокада метастазами л≥мфатичних шл¤х≥в в зон≥ судинного пучка викликаЇ набр¤к верхньоњ к≥нц≥вки. ¬ цей пер≥од пухлина стр≥мко метастазуЇ. ¬иникаЇ б≥ль в залоз≥, грудин≥, руц≥. –озвиваютьс¤ загальн≥ симптоми, характерн≥ дл¤ ураженн¤ к≥сток, орган≥в грудноњ та черевноњ порожнин.

Ќабр¤ково-≥нф≥льтративна форма раку грудноњ залози прот≥каЇ б≥льш швидко та б≥льш зло¤к≥сне н≥ж вузлова. ѕочинаЇтьс¤ у вигл¤д≥ ущ≥льненн¤ без ч≥тких кордон≥в. Ќер≥дко пухлина буваЇ болючою з г≥перем≥Їю та м≥сцевим п≥двищенн¤м температури. ≤нф≥льтрац≥¤ швидко поширюЇтьс¤ за меж≥ залози ≥ часто приймаЇтьс¤ за запаленн¤, ¤ке може бути вторинним внасл≥док приЇднанн¤ ≥нфекц≥њ. –ано приЇднуЇтьс¤ набр¤к. Ѕлокада л≥мфатичних шл¤х≥в (раковий л≥мфангоњт) призводить до дифузного ущ≥льненн¤ д≥л¤нки або вс≥Їњ залози, по¤ви симптому "лимонноњ к≥рки". ѕри ц≥й форм≥ швидко розвиваЇтьс¤ поширене метастазуванн¤.

’вороба ѕеджета (рак соска). —початку розвиваЇтьс¤ ущ≥ль-ненн¤ та почервон≥нн¤ соска. «'¤вл¤Їтьс¤ незручн≥сть та б≥ль в≥д доторканн¤ до соска, виникаЇ шк≥рний зуд. ¬ подальшому на соску п≥д к≥рками утворюютьс¤ мокнуч≥ поверхн≥, в≥дторгненн¤ ¤ких ви¤вл¤Ї зернисту поверхню. —осок починаЇ вт¤гуватись, з'¤вл¤Їтьс¤ ≥нф≥льтрац≥¤ оточуючих тканин. ¬ занедбаних випадках п≥д соском в глибин≥ залози промацуЇтьс¤ щ≥льний неболючий вузол. Ќа м≥сц≥ соска часто виникаЇ виразка, а в пахвов≥й област≥ - зб≥льшен≥ та щ≥льн≥ л≥мфатичн≥ вузли.

«а допомогою об'Їктивних метод≥в обстеженн¤ поставити д≥агноз рак грудноњ залози можна, ¤кщо пухлина б≥льше 1,0-1,5 см. ѕри менших пухлинах достов≥рн≥сть об'Їктивних симптом≥в прогресивно зменшуЇтьс¤ ≥ поставити д≥агноз буваЇ неможливо. ” таких випадках необх≥дно використовувати додатков≥ методи обстеженн¤. —туп≥нь достов≥рност≥ спец≥альних метод≥в д≥агностики р≥зноман≥тна, але вс≥ вони доповнюють одне одного. Ќеобх≥дно починати з найб≥льш простих, а зак≥нчувати б≥льш складними та ≥нвазивними методами.

“ермограф≥¤ обох грудних залоз проводитьс¤ за допомогою спец≥ального термографа. ƒостов≥рн≥сть методу досить висока ≥ дос¤гаЇ 90-95%. „им б≥льша пухлина, тим достов≥рн≥сть вища.  ритер≥Їм дл¤ постановки д≥агнозу Ї п≥двищенн¤ температури шк≥ри в зон≥ пухлини на 3∞— та б≥льше.

Ѕезконтрастна мамограф≥¤. ¬икористовуЇтьс¤ п≥д час профогл¤д≥в, дл¤ уточненн¤ д≥агнозу, виключенн¤ мульти-центричного росту, ви¤вленн¤ перехресних метастаз≥в. Ќа рентгенограмах в≥дм≥чаютьс¤ поодинок≥ або множинн≥ вогнища ущ≥льненн¤ з неч≥ткими контурами. “очн≥сть д≥агностики за допомогою мамограм коливаЇтьс¤ в межах в≥д 50 до 90%. ѕричому в 10% маЇ м≥сце г≥перд≥агностика. ѕеревага мамограф≥њ в тому, що можна ви¤вити м≥н≥мальн≥ (до 1 см) пухлинн≥ утворенн¤, ¤к≥ не пальпуютьс¤. „астота ви¤вленн¤ патолог≥њ п≥д час онкопрофогл¤д≥в коливаЇтьс¤ в межах в≥д 2 до 9 на 1000 ж≥нок.

 серорентгенограф≥¤ (електрорентгенограф≥¤). ѕри цьому рентгенограф≥¤ проводитьс¤ не на фотопл≥вку, а на селенову плат≥вку.  серограма грудноњ залози б≥льш демонстративна н≥ж мамограма. ƒ≥агностична точн≥сть б≥льш висока.

ѕневмомамограф≥¤ (газова мамограф≥¤) проводитьс¤ п≥сл¤ ≥н'Їкц≥њ 200-700 мл закису азоту в залозу через дек≥лька голок. ¬узол пухлини б≥льш ч≥тко контрастуЇ на фон≥ газу. Ќа думку Ћ.ё. Ћимарського (1980), пневмомамограф≥¤ б≥льш .доц≥льна при локал≥зац≥њ пухлини на перифер≥њ (б≥л¤ краю грудини, в проекц≥њ п≥дключичноњ або пахвовоњ д≥л¤нки).

ƒуктограф≥¤ (контрастна мамограф≥¤). ¬иконуЇтьс¤ п≥сл¤ введенн¤ в молочн≥ ходи р≥дкоњ контрастноњ водорозчинноњ речовини. ѕроводитьс¤ хворим з сецернуючою грудною залозою. ѕричиною сецернац≥њ може бути мастопат≥¤, внутр≥шньо протокова пап≥лома, пап≥ломатоз або рак.

ѕневмоцштограф≥¤. ƒл¤ њњ виконанн¤ пунктують к≥сту, в≥дсмоктують р≥дину ≥ ввод¤ть ст≥льки ж газу. –ентген≥вський зн≥мок дозвол¤Ї досл≥дити будову ст≥нок к≥сти, рельЇф њњ внутр≥шньоњ поверхн≥. Ћ.ё. Ћимарський (1980) у 15 хворих ≥з 177 ви¤вив пап≥л¤рн≥ розростанн¤ на внутр≥шн≥й поверхн≥ ст≥нки к≥сти, що стало показом до оперативного л≥куванн¤.

”льтразвукова д≥агностика раку грудноњ залози в останнЇ дес¤тир≥чч¤ дос¤гла великих усп≥х≥в завд¤ки розробц≥ сучасних прилад≥в. « допомогою ”«ƒ з'¤вилась можлив≥сть визначити ущ≥льненн¤ в залоз≥ розм≥рами до 0,5 см ≥ менше. “очн≥сть д≥агностики раку грудноњ залози складаЇ 95-98%.

 омп'ютерна томограф≥¤ теж маЇ високу точн≥сть д≥агнос-тики ≥ дос¤гаЇ 97-98%. ѓњ доц≥льно використовувати у випадках, коли ≥снують сумн≥ви у на¤вност≥ пухлини.

ѕункц≥йна б≥опс≥¤ виконуЇтьс¤ вс≥м хворим на рак. ÷ей метод д≥агностики дозвол¤Ї вериф≥кувати д≥агноз в 90-95% випадк≥в. ¬иконуЇтьс¤ шприцом та голкою. ќтримана крапл¤ пунктату розмащуЇтьс¤ по предметному склу ≥ проводитьс¤ цитолог≥чне досл≥дженн¤. ÷им методом важко досл≥джуЇтьс¤ ск≥розна та ≥нф≥льтративно-набр¤кова пухлини, так ¤к в цих формах мало кл≥тинних елемент≥в.

“репан-б≥опс≥¤ передбачаЇ отриманн¤ шматочка пухлини дл¤ морфолог≥чного досл≥дженн¤ шл¤хом пункц≥њ товстою голкою з≥ сп≥ральним р≥зцем. ÷ю б≥опс≥ю доц≥льно виконувати безпосередньо перед променевою терап≥Їю, щоб попередити дисем≥нац≥ю пухлини. “репан-б≥опс≥¤ не повинна виконуватись вс≥м хворим, у ¤ких пальпуЇтьс¤ пухлина, так ¤к вона не наст≥льки проста ≥ безпечна. ѕроте вона маЇ високу точн≥сть д≥агностики - 95% та б≥льше.

Ќер≥дко п≥д час пальпаторного досл≥дженн¤ грудноњ залози ≥з соска з'¤вл¤Їтьс¤ вид≥ленн¤ у вигл¤д≥ прозороњ, мутноњ, блакитноњ, коричневоњ або кров'¤нистоњ р≥дини. ¬ таких випадках л≥кар мусить вз¤ти цю р≥дину на предметне скло, розмастити по його поверхн≥ та в≥дправити на цитолог≥чне досл≥дженн¤.

ѕ≥сл¤ повного обстеженн¤ та ви¤вленн¤ первинноњ пухлини грудноњ залози важливо визначити њњ розповсюд-жен≥сть, тобто д≥агностувати метастази та проростанн¤ у сус≥дн≥ органи.

—кладност≥ викликаЇ д≥агностика метастаз≥в в рег≥онарних л≥мфовузлах та прилеглих зонах. “ому спочатку провод¤ть пальпаторне обстеженн¤ пахвових, п≥длопаточних, п≥дключичних, надключичних та шийних л≥мфовузл≥в ¤к на сторон≥ враженн¤, так ≥ на протилежному боц≥.  р≥м того використовують спец≥альн≥ методи обстеженн¤ л≥мфовузл≥в.

ѕровод¤ть термограф≥ю л≥мфатичних вузл≥в. ѕро на¤вн≥сть в них метастаз≥в говорить зб≥льшенн¤ температури т≥ла на 3"— ≥ б≥льше. ћоже бути використана безконтрастна аксилограф≥¤, але вона недостатньо ≥нформативна. ѕроводитьс¤ ≥ пневмоакс≥лограф≥¤ - рентгенограф≥¤ пахвовоњ област≥ п≥сл¤ введенн¤ пов≥тр¤, кисню або закису азоту. ѕр¤ма л≥мфограф≥¤ ¤вл¤Ї собою рентгенограф≥ю л≥мфовузл≥в п≥сл¤ введенн¤ в них водо- або масл¤норозчинноњ контрастноњ речовини.

”льтразвукове досл≥дженн¤ пахвовоњ зони теж спри¤Ї ви¤вленню зб≥льшених л≥мфовузл≥в. ÷ей метод, кр≥м ви¤вленн¤ розм≥р≥в, дозвол¤Ї д≥агностувати њх щ≥льн≥сть, що п≥дт-верджуе на¤вн≥сть метастаз≥в.

Ќайб≥льш ефективним методом ви¤вленн¤ метастаз≥в у рег≥онарних л≥мфовузлах Ї пункц≥йна та ≥нциз≥йна б≥опс≥њ.

 р≥м пошук≥в метастаз≥в у рег≥онарних л≥мфовузлах та прилеглих област¤х доц≥льно виключити або п≥дтвердити на¤вн≥сть в≥ддалених метастаз≥в у леген¤х, к≥стках, печ≥нц≥ та ≥нших органах. ƒл¤ цього провод¤ть об'Їктивний огл¤д, а пот≥м спец≥альн≥ методи обстеженн¤ названих орган≥в (рентгенолог≥чн≥, рад≥онукл≥дн≥, ультразвуков≥, ендоскоп≥чн≥ та ≥нш≥).

Ћ≥куванн¤ раку грудноњ залози проводитьс¤ в залежност≥ в≥д стад≥њ процесу, морфолог≥чних властивостей пухлини та ≥ндив≥дуальних особливостей орган≥зму. ¬икористовують х≥рург≥чний, медикаментозний, гормональний та променевий. –ак грудноњ залози Ї системне захворюванн¤, а

тому л≥куванн¤ його повинно бути комплексним ≥ сполучати дек≥лька метод≥в р≥зноњ д≥њ на пухлину. ≤снуЇ велика к≥льк≥сть р≥зноман≥тних схем та комб≥нац≥й л≥куванн¤.

’ворим з початковою формою раку (“о  о ћо, “≥з ћо ћо, “ ћо ћо) р¤д в≥тчизн¤них та заруб≥жних х≥ рург≥в пропонують проводити одне х≥рург≥чне л≥куванн¤ в об'Їм≥ радикальноњ операц≥њ. ≤нша частина онколог≥в при таких пухлинах пропонуЇ виконувати комб≥новане л≥куванн¤, що сполучаЇ огранозбер≥гаючу операц≥ю, х≥м≥о- та променеву терап≥ю на вражену залозу.

ѕри первинних пухлинах ≤-≤≤ стад≥й (“^ ^ ћо-^ ћо), пропонуЇтьс¤ комб≥новане л≥куванн¤, де першим етапом повинна бути передоперац≥йна променева терап≥¤ за ≥нтенсивною програмою. ƒругим етапом необх≥дно провести радикальну мастектом≥ю. “рет≥м етапом дл¤ таких хворих пропонуЇтьс¤ х≥м≥отерапевтичне л≥куванн¤.

” випадках ви¤вленн¤ п≥сл¤ операц≥њ м≥сцевоњ та рег≥онарноњ розповсюдженост≥ процесу, показано комб≥новане л≥куванн¤, що включаЇ п≥сл¤операц≥йне опром≥ненн¤ за радикальною програмою та х≥м≥отерапевтичне л≥куванн¤.

’ворим на рак грудноњ залози з ≤≤≤в-≤” стад≥¤ми показане комплексне л≥куванн¤, що сполучаЇ медикаментозну (в тому числ≥ гормональну), променеву терап≥ю та х≥рург≥чний метод.

—еред ус≥х метод≥в л≥куванн¤ х≥ рург≥чне втручанн¤ займаЇ пров≥дну позиц≥ю. ќптимальним об'Їмом оперативного л≥куванн¤ б≥льш≥сть х≥рург≥в вважаЇ радикальну мастектом≥ю. ¬ останнЇ дес¤тир≥чч¤ окреслилась тенденц≥¤ до звуженн¤ обс¤гу операц≥й. ќстаннЇ обумовлене впровадженн¤м в онколог≥ю б≥льш сучасних метод≥в д≥агностики, ви¤вленн¤м пухлин у ранн≥х фазах розвитку, п≥двищенн¤м ¤кост≥ х≥м≥о-терапевтичного та променевого л≥куванн¤.

—еред метод≥в оперативних втручань нер≥дко проводитьс¤ секторальна резекц≥¤ грудноњ залози. ќстанн¤ використовуЇтьс¤ з метою постановки д≥агнозу, коли пункц≥йна або трепан-б≥опс≥¤ були не ефективн≥. —екторальна резекц≥¤ може ^проводитись ≥ ¤к самост≥йна операц≥¤ у випадках ранн≥х,форм зло-¤к≥сних пухлин (“о,“≤5,“≥пД^д, ћо ћо).

’ворим на ранн≥й рак можна провести так≥ органозбер≥-гаюч≥ операц≥њ, ¤к квадрантектом≥¤ та гем≥ резекц≥¤ залози.

ѕ≥д час органозбер≥гаючих операц≥й необх≥дно проводити зр≥зи тканини по краю рани дл¤ терм≥нового г≥столог≥чного досл≥дженн¤ з метою виключенн¤ розтину по пухлин≥. ќдночасно з органозбер≥гаючою операц≥Їю хворим виконуЇтьс¤ рег≥онарна л≥мфоаденектом≥¤.

” хворих з ≤-≤≤≤ стад≥¤ми досить часто виконуЇтьс¤ радикальна мастектом≥¤ за ѕейт≥. —уть операц≥њ пол¤гаЇ у видаленн≥ одним блоком грудноњ залози, малого грудного м'¤за з м≥жм'¤зевими, пахвовими, п≥длопаточними та п≥дключичними л≥мфовузлами, з кл≥тковиною ≥ л≥мфатичними судинами.

–адикальна мастектом≥¤ за ’олстедом пол¤гаЇ у видаленн≥ одним блоком грудноњ залози з обома грудними м'¤зами, вс≥х рег≥онарних л≥мфатичних судин ≥ вузл≥в з кл≥тковиною. ÷¤ операц≥¤ досить радикальна ≥ може використовуватись самост≥йно без х≥м≥о- та променевоњ терап≥њ. јле, у зв'¤зку з великою травматичн≥стю, вона проводитьс¤ дуже р≥дко ≥ т≥льки хворим з вираженим м≥сцеве розповсюдженим процесом (“з.4 ћ;,.з ћо).

≤снуЇ радикальна розширена мастектом≥¤, запропонована ”рбаном. ѕри њњ виконанн≥ одним блоком видал¤Їтьс¤ грудна залоза, обидва грудн≥ м'¤зи, вс≥ рег≥онарн≥ вузли у аксил¤рн≥й впадин≥. ќб'Їм операц≥њ розширюЇтьс¤ за рахунок видаленн¤ парастернальних л≥мфовузл≥в у ≤≤-≤” м≥жреб≥-р'¤х разом з хр¤щами ≤≤-≤” ребер. “ака операц≥¤ пропонуЇтьс¤ хворим з мед≥альною локал≥зац≥Їю пухлини ≥ парастер-нальними метастазами. ” зв'¤зку з по¤вою можливостей впливу на так≥ метастази ≥ншими методами л≥куванн¤, операц≥¤ ”рбана в останн≥ дес¤тир≥чч¤ майже не вйкористо-вуЇть-с¤.

” хворих з IV стад≥Їю процесу можна виконати пал≥ативн≥ (сан≥тарн≥) операц≥њ, в ход≥ ¤ких провод¤ть ампутац≥ю грудноњ залози з рег≥онарною л≥мфоаденектом≥Їю або без нењ.

≈фективним засобом пригн≥ченн¤ життЇздатност≥ раковоњ пухлини грудноњ залози е променева терап≥¤. ƒл¤ цього широко використовують опром≥ненн¤ пухлини та зон можливого метастазуванн¤ рад≥оактивним —о-60 на установках "–опус", "Ћуч" та ≥нших. ¬ останн≥й час з усп≥хом використовують б≥льш ефективн≥ методи опром≥ненн¤ за допомогою бетатрону, л≥н≥йного прискорювача та де¤ких ≥нших.

ѕроменева терап≥¤ проводитьс¤ хворим з ≤≤-≤” стад≥¤ми захворюванн¤, а також при рецидивах та локальних метастазах. ѕроцент виживанн¤ опром≥нених хворих суттЇво не м≥н¤Їтьс¤, ≥ все ж в 3-4 рази знижуЇтьс¤ частота рецидив≥в ≥ в дек≥лька раз≥в зб≥льшуЇтьс¤ час до њх виникненн¤.

ѕоказом до передоперац≥йного опром≥ненн¤ сл≥д вважати на¤вн≥сть цитолог≥чне п≥дтвердженого раку грудноњ залози ≤-≤≤≤ стад≥¤х (“≥.;, ћ≥.,, ћо). ” хворих з пухлиною “≥.з, ћД.≥ доц≥льно проводити “√“ за ≥нтенсивно-концентрованою програмою, тобто по 4-6 √р на сеанс прот¤гом 4-5 дн≥в. Ќа курс л≥куванн¤ - 20-25 √р. ѕ≥сл¤ опром≥ненн¤ операц≥ю найкраще виконувати прот¤гом 1-2 д≥б п≥сл¤ останнього сеансу. ’ворим з пухлиною “з.з, ћ≥.з передоперац≥йну променеву терап≥ю доц≥льно проводити за радикальною др≥бно^про-т¤жною програмою. ќперац≥ю виконують через 3-4 тижн≥ п≥сл¤ променевого л≥куванн¤.

ѕ≥сл¤операц≥йна променева терап≥¤ раку грудноњ залози проводитьс¤ хворим з м≥сцево-рег≥онарним процесом (“з.4, ћз.з, ћо). ѕочинають њњ на 7-10 день п≥сл¤ втручанн¤ з обов'¤зковим опром≥ненн¤м п≥д-, надключичноњ, парастернальноњ зон та шийних л≥мфовузл≥в. ѕровод¤ть њњ по радикальн≥й др≥бно-прот¤жн≥й програм≥, тобто на сеанс 1,8-2,0 √р, курс л≥куванн¤ складаЇ 50-60 √р.

ѕроменева терап≥¤ раку грудноњ залози може бути застосована ≥ ¤к самост≥йний метод л≥куванн¤ у випадках в≥дмови хворих в≥д оперативного втручанн¤ або при на¤вност≥ протипоказань до х≥рург≥чного втручанн¤ через загальн≥ захворюванн¤. ѕроменева терап≥¤ в такому випадку проводитьс¤ за радикальною програмою.

’ворим з розповсюдженим раком грудноњ залози (IV стад≥¤), ¤кщо немаЇ генерал≥зац≥њ процесу, теж доц≥льно проводити променеву терап≥ю. “√“ викликаЇ дев≥тал≥зац≥ю первинноњ пухлини та метастаз≥в ≥ продовжуЇ житт¤ хворим. ” р¤д≥ таких випадк≥в променева терап≥¤ призводить до значного зменшенн¤ пухлини та метастаз≥в, ≥ можуть з'¤витись можливост≥ дл¤ виконанн¤ операц≥њ у радикальному обс¤з≥, що значно продовжуЇ ≥ полегшуЇ житт¤ хворих.

’≥м≥отерапевтичне л≥куванн¤ раку грудноњ залози використовуЇтьс¤ з 1964 року. ѕухлина ц≥Їњ локал≥зац≥њ досить чутлива до багатьох в≥домих х≥м≥опрепарат≥в ≥ тому медикаментозна терап≥¤ знайшла широке використанн¤ у таких хворих. Ќайб≥льш часто застосовують фторафур, фторура-цил, циклофосфан, бензотеф, в≥нбластин, в≥нкристин, док-соруб≥цин, холоксан, невальб≥н, цисплатину, платид≥ам, таксол, таксотер, топотекан, золадекс, фарморуб≥цин та ≥нш≥.

ћонох≥м≥отерап≥¤ в л≥куванн≥ раку грудноњ залози не використовуЇтьс¤. „утлив≥сть ракових кл≥тин значно зб≥льшуЇтьс¤, ¤кщо застосовувати дек≥лька препарат≥в р≥зних груп д≥њ. “ому провод¤ть пол≥х≥м≥отерап≥ю у вигл¤д≥ схем. —еред схем х≥м≥о-терапевтичного л≥куванн¤ найб≥льш ефективними Ї —ћ– (циклофосфан, метотрексат, фторурацил), —јћ– (циклофосфан, адр≥ам≥цин, метотрексат, фторурацил), —ћ√”– (циклофосфан, в≥нкристин, фторурацил, метотрексат, предн≥золон) —“–, јћ, ј–, јћ—, —ћ–ј”, ”—ј– та багато ≥нших.

Ѕагато сучасних схем дл¤ л≥куванн¤ раку грудноњ залози включають адр≥абластин. ¬ останн≥й час все ширше застосовують фарморуб≥цин, ¤кий маЇ таку ж ефективн≥сть ¤к ≥ адр≥абластин, але з меншим кард≥отоксичним ефектом.

ѕ≥д час л≥куванн¤ раку грудноњ залози використовують схеми з коротким терм≥ном проведенн¤ л≥куванн¤ - 5-6 дн≥в. „исло л≥кувань схемою складаЇ 5-8 курс≥в. ≤нтервал м≥ж курсами дор≥внюЇ в середньому 3-4 тижн¤м. якщо ефекту в≥д л≥куванн¤ ѕ’“ немаЇ, тод≥ одн≥ схеми зам≥н¤ють на ≥нш≥.

¬ажливим Ї проведенн¤ медикаментозного л≥куванн¤ у вигл¤д≥ неоад'ювантноњ пол≥х≥м≥отерап≥њ. ¬она виконуЇтьс¤ у випадках на¤вност≥ пухлини ѕд (“^ ^ћд) та б≥льшоњ стад≥њ, а також хворим з ¤Їчниковою, наднирниковою та тиреоњд-ною патогенетичними формами. ƒл¤ проведенн¤ такого виду х≥м≥отерап≥њ можна використовувати схеми —ћ–, ѓ“√, јћ—, ”—ј– та ≥нш≥. ѕ≥сл¤ 1-2 курс≥в пол≥х≥м≥отерап≥њ оперативне втручанн¤ виконують через 24 години п≥сл¤ останньоњ ≥н'Їкц≥њ.

јд'ювантну х≥м≥отерап≥ю починають, ¤к правило, на 7-8 добу п≥сл¤ операц≥њ, провод¤чи 4-5 курс≥в ≥ б≥льше з ≥нтервалом в 3-4 тижн≥. ¬икористовують вищеназван≥ схеми, але повторенн¤ неоад'ювантних схем у одноњ ≥ тоњ ж хвороњ недоц≥льно. јд'ювантна х≥м≥отерап≥¤ впливаЇ на неви¤влен≥ кл≥н≥чно метастази, але повноњ њх загибел≥ не викликаЇ. ¬она призводить до зб≥льшенн¤ пер≥оду до кл≥н≥чного про¤ву метастаз≥в та рецидив≥в, нер≥дко на багато рок≥в. –ежим проведенн¤ х≥м≥отерап≥њ повинен п≥дбиратись ≥ндив≥дуально в залежност≥ в≥д стад≥њ та патогенетичноњ форми захворюванн¤.

¬ажливим компонентом л≥куванн¤ раку грудноњ залози Ї гормонотерап≥¤. ¬она проводитьс¤ з урахуванн¤м гормональноњ чутливост≥ пухлини. ќстанню можна визначити ви¤вленн¤м рецептор≥в естроген≥в та прогестерона або визначенн¤м статевого хроматина в кл≥тинах пухлини. “акож враховуЇтьс¤ стан гормонального гомеостазу орган≥зму, стан репродуктивноњ функц≥њ ж≥нки, в≥к, менопауза, дан≥ коль-поцитограми.

¬≥дображенн¤м гормонального стану орган≥зму ж≥нки Ї патогенетичний тип пухлини грудноњ залози, ¤кий повинен впливати на характер гормонотерап≥њ. ’ворим з тиреоњд-ною формою при еу- або г≥потиреоз≥ призначають тирео≥-дин (по 0,1-0,2 г 3 рази на добу) та предн≥золон (20 мг на добу). ѕри г≥перфункц≥њ щитовидноњ залози призначають тиреоњдин в малих дозах (тестенат, пролотестон). ѕри на¤вност≥ наднирниковоњ форми на час проведенн¤ пол≥х≥м≥о-терап≥њ та променевоњ терап≥њ призначаЇтьс¤ предн≥золон (15-30 мг на добу) та андрогени. ѕроводитьс¤ блокуванн¤ утворенн¤ естроген≥в (мамомит, оримитен, фадрозол, анастро-зол, екзелистан та ≥нш≥). ’ворим з ¤Їчниковою формою раку грудноњ залози доц≥льно проводити андрогенотерап≥ю, а п≥д час променевоњ терап≥њ - предн≥золон та тироксин. ѕри ≥нво-лютивн≥й форм≥, ¤кщо збер≥гаЇтьс¤ вплив естроген≥в, доц≥льно призначити антиестроген фарестон (торемифен).

ѕри на¤вност≥ у хворих IV стад≥њ процесу найб≥льш рац≥онально провести 3-4 курси х≥м≥отерап≥њ, променеву терап≥ю за радикальною програмою, а пот≥м виконати оперативне видаленн¤ пухлини в сан≥тарному або радикальному обс¤з≥.

¬≥др≥зн¤Їтьс¤ л≥карська тактика ≥ в хворих з набр¤ково-≥нф≥льтративною формою раку грудноњ залози. ¬ таких випадках проводитьс¤ дек≥лька курс≥в агресивноњ х≥м≥отерап≥њ, а пот≥м виконують променеву терап≥ю за радикальною програмою. ќперативне л≥куванн¤ можна не проводити, або виконуЇтьс¤ воно в радикальному обс¤з≥ п≥сл¤ отриманн¤ усп≥ху в≥д використанн¤ х≥м≥о-променевоњ терап≥њ. ¬ подальшому можливе проведенн¤ окремих цикл≥в х≥м≥отерапевтичного л≥куванн¤.

¬ останн≥ роки дос¤гнуто значних усп≥х≥в у л≥куванн≥ раку грудноњ залози, ≥ вони залежать в≥д стад≥њ захворюванн¤, морфолог≥чноњ форми та ¤кост≥ проведеного л≥куванн¤. ѕ'¤тир≥чне виживанн¤ п≥сл¤ комплексноњ терап≥њ хворих на рак “≥.2 ћо ћо коливаЇтьс¤ в межах 95-100%. ѕри на¤вност≥ “≥.г ћ≥ ћо п'¤тир≥чне виживанн¤ дещо менше ≥ дос¤гаЇ 85%. Ћ≥куванн¤ пухлини в стад≥њ “д ћд д ћо призводить до п'¤тир≥чного виживанн¤ хворих в межах 70-75%.


«м≥ст

Сайт создан в системе uCoz