Ѕазальнокл≥тинний рак


Ѕазальнокл≥тинний рак, або базал≥ома, складаЇ переважну б≥льш≥сть (75-90%) серед вс≥х рак≥в шк≥ри. ўе не-≥вно через в≥дносно невеликий ступ≥нь зло¤к≥сност≥ ц≥Їњ ррми пухлини його в≥дносили до пром≥жних форм м≥ж ≥бро¤к≥сними та зло¤к≥сними захворюванн¤ми. “епер в≥до->, що в≥н маЇ вс≥ основн≥ властивост≥ зло¤к≥сноњ пухлини. ^зал≥ома однаково часто зустр≥чаЇтьс¤ у ж≥нок та чолов≥к≥в. |на част≥ше виникаЇ у мешканц≥в с≥льськоњ м≥сцевост≥, н≥ж |кител≥в м≥ста. ¬ражаЇ в основному шк≥ру людей похило-|та старечого в≥ку (за 60 рок≥в). Ќайб≥льш часто (до 80%) рал≥ома локал≥зуЇтьс¤ на д≥л¤нках обличч¤ людини. –≥дше Ха виникаЇ на волос¤н≥й частин≥ голови та шињ. Ќа шк≥р≥ руба та к≥нц≥вках базальнокл≥тинний рак зустр≥чаЇтьс¤ |ше. Ѕазальнокл≥тинний рак виникаЇ у вигл¤д≥ окремого роутворенн¤. Ќер≥дко виникають множинн≥ первинн≥ пух-ри. ћи спостер≥гали у де¤ких хворих по 20-30 окремих воутворень, у одного чолов≥ка було нараховано б≥л¤ 60 рвинних новоутворень.

Ѕазальнокл≥тинний рак походить ≥з кл≥тин базального шару шк≥ри, що обумовлюЇ назву пухлини. ¬ залежност≥ в≥д м≥кроскоп≥чноњ будови новоутворенн¤ розр≥зн¤ють дек≥лька його тип≥в:

  • 1) склерозуючий;

  • 2) сол≥дний;

  • 3) к≥стозний;

  • 4) аденоњдний.

¬ морфолог≥чн≥й структур≥ дл¤ базал≥оми характерна на¤вн≥сть своЇр≥дного кл≥тинного комплексу - базал≥омного т¤жу. ќстанн≥й складаЇтьс¤ ≥з недиференц≥йованих м≥лких ≥нтенсивно забарвлених кл≥тин, розташованих безсистемне. ѕо перифер≥њ т¤жу знаход¤тьс¤ б≥льш крупн≥ кл≥тини призматичноњ форми з овальними та вит¤гнутими ¤драми.  л≥тини в т¤жах мають р≥зну форму та розм≥ри. ядра кл≥тин ≥нтенсивно забарвлюютьс¤, цитоплазми мало ≥ вона майже завжди базоф≥льна. —еред кл≥тин спостер≥гаЇтьс¤ велике число м≥тоз≥в. ” кл≥тин базал≥оми немаЇ м≥жкл≥тинних м≥сточк≥в, ¤к≥ характерн≥ дл¤ кл≥тин нормального базального шару,

—еред макроскоп≥чних вар≥ант≥в багато онколог≥в вид≥л¤ють п≥гментну базал≥ому, ¤ку помилково можна прийн¤ти за меланому, поверхневу нодул¤рну базал≥ому та скле-родермопод≥бну форму новоутворенн¤, ¤ка характеризуЇтьс¤ б≥льш благоприЇмним та тривалим переб≥гом.

Ѕазальнокл≥тинний рак виникаЇ ≥ росте повол≥, виступаЇ над поверхнею шк≥ри, а пот≥м розповсюджуЇтьс¤ вглиб шк≥ри. –≥ст та розповсюдженн¤ новоутворень спостер≥гаЇтьс¤ роками. Ѕазал≥ома, ¤к правило, не метастазуЇ. ¬она маЇ виражений ≥нф≥льтративний р≥ст. ¬ процес≥ росту вражаЇ всю ст≥нку шк≥ри, п≥дшк≥рну кл≥тковину. ƒос¤гнувши великих розм≥р≥в, може проростати у власн≥ фасц≥њ, прилегл≥ м'¤зи ≥ нав≥ть у к≥стки, судини, нерви та ≥нш≥ органи.

Ќайб≥льш часто зустр≥чаЇтьс¤ нодул¤рна форма базал≥оми. Ќа перших етапах розвитку такоњ форми пухлини з'¤вл¤ютьс¤ новоутворенн¤, що п≥двищуютьс¤ над шк≥рою. Ўк≥ра спочатку над пухлиною не зм≥нена. ¬ подальшому вона потоншуЇтьс¤, приймаЇ восковидний бл≥дий кол≥р. ¬ цей час може з'¤витис¤ сверб≥ж, а п≥сл¤ незначноњ травми - кровотеча. “равмована д≥л¤нка легко еп≥тел≥зуЇтьс¤. ѕодальший розвиток пухлини спри¤Ї витонченню та атроф≥њ еп≥тел≥ю, сама пухлина стаЇ щ≥льн≥шою, грубшою, не болить ≥ хворих майже не турбуЇ. « часом нодул¤рна пухлина травмуЇтьс¤ легше та част≥ше, б≥льше кровоточить. Ќа поверхн≥ пухлини з'¤вл¤Їтьс¤ виразкуванн¤, ¤ке вже не заживаЇ, а покриваЇтьс¤ серозно-кров'¤нистою к≥ркою. ≤нод≥ п≥д к≥ркою в≥дбуваЇтьс¤ еп≥тел≥зац≥¤.

¬иразкуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в центр≥ новоутворенн¤, або може зм≥ститись в б≥к найб≥льш вираженого процесу. ƒно виразки спочатку гладке, блискуче, восковидне, щ≥льне, мало болюче, легко кровоточить, пот≥м стаЇ червоним. ¬≥дбуваЇтьс¤ пов≥льний р≥ст пухлини. ¬иразкуванн¤ зб≥льшуЇтьс¤. Ќавкруги виразки утворюЇтьс¤ восковидний валок, покритий потоншеним атроф≥чним еп≥тел≥Їм з телеанг≥оектаз≥¤ми. ¬ подальшому утворюЇтьс¤ справжн¤ виразка з валом навкруги. ¬ал по перифер≥њ поступово переходить в нормальну шк≥ру. ѕ≥д виразкою зб≥льшуЇтьс¤ ≥нф≥льтрац≥¤, елементи пухлини ростуть вглиб, вражаючи п≥дшк≥рну кл≥тковину та прилегл≥ структури ≥ органи.

ƒл¤ нодул¤рноњ базал≥оми характерний тривалий прогресуючий р≥ст в б≥к екзоф≥тноњ частини та глибоке розповсюдженн¤ в п≥длегл≥ тканини. “акий рак може дос¤гати великих розм≥р≥в, вражаючи прилегл≥ анатом≥чн≥ структури, особливо д≥л¤нки обличч¤. ¬≥д ≥нших нодул¤рна форма пухлини в≥др≥зн¤Їтьс¤ не т≥льки вираженим виразкуванн¤м, але й глибоким ≥нф≥льтративним ростом та рецидивами п≥сл¤ р≥зних метод≥в л≥куванн¤.


«м≥ст

Сайт создан в системе uCoz