Базальноклітинний рак, або базаліома, складає переважну більшість (75-90%) серед всіх раків шкіри. Ще не-івно через відносно невеликий ступінь злоякісності цієї ррми пухлини його відносили до проміжних форм між іброякісними та злоякісними захворюваннями. Тепер відо->, що він має всі основні властивості злоякісної пухлини. ^заліома однаково часто зустрічається у жінок та чоловіків. |на частіше виникає у мешканців сільської місцевості, ніж |кителів міста. Вражає в основному шкіру людей похило-|та старечого віку (за 60 років). Найбільш часто (до 80%) раліома локалізується на ділянках обличчя людини. Рідше •а виникає на волосяній частині голови та шиї. На шкірі руба та кінцівках базальноклітинний рак зустрічається |ше. Базальноклітинний рак виникає у вигляді окремого роутворення. Нерідко виникають множинні первинні пух-ри. Ми спостерігали у деяких хворих по 20-30 окремих воутворень, у одного чоловіка було нараховано біля 60 рвинних новоутворень. Базальноклітинний рак походить із клітин базального шару шкіри, що обумовлює назву пухлини. В залежності від мікроскопічної будови новоутворення розрізняють декілька його типів:
В морфологічній структурі для базаліоми характерна наявність своєрідного клітинного комплексу - базаліомного тяжу. Останній складається із недиференційованих мілких інтенсивно забарвлених клітин, розташованих безсистемне. По периферії тяжу знаходяться більш крупні клітини призматичної форми з овальними та витягнутими ядрами. Клітини в тяжах мають різну форму та розміри. Ядра клітин інтенсивно забарвлюються, цитоплазми мало і вона майже завжди базофільна. Серед клітин спостерігається велике число мітозів. У клітин базаліоми немає міжклітинних місточків, які характерні для клітин нормального базального шару, Серед макроскопічних варіантів багато онкологів виділяють пігментну базаліому, яку помилково можна прийняти за меланому, поверхневу нодулярну базаліому та скле-родермоподібну форму новоутворення, яка характеризується більш благоприємним та тривалим перебігом. Базальноклітинний рак виникає і росте поволі, виступає над поверхнею шкіри, а потім розповсюджується вглиб шкіри. Ріст та розповсюдження новоутворень спостерігається роками. Базаліома, як правило, не метастазує. Вона має виражений інфільтративний ріст. В процесі росту вражає всю стінку шкіри, підшкірну клітковину. Досягнувши великих розмірів, може проростати у власні фасції, прилеглі м'язи і навіть у кістки, судини, нерви та інші органи. Найбільш часто зустрічається нодулярна форма базаліоми. На перших етапах розвитку такої форми пухлини з'являються новоутворення, що підвищуються над шкірою. Шкіра спочатку над пухлиною не змінена. В подальшому вона потоншується, приймає восковидний блідий колір. В цей час може з'явитися свербіж, а після незначної травми - кровотеча. Травмована ділянка легко епітелізується. Подальший розвиток пухлини сприяє витонченню та атрофії епітелію, сама пухлина стає щільнішою, грубшою, не болить і хворих майже не турбує. З часом нодулярна пухлина травмується легше та частіше, більше кровоточить. На поверхні пухлини з'являється виразкування, яке вже не заживає, а покривається серозно-кров'янистою кіркою. Іноді під кіркою відбувається епітелізація. Виразкування відбувається в центрі новоутворення, або може зміститись в бік найбільш вираженого процесу. Дно виразки спочатку гладке, блискуче, восковидне, щільне, мало болюче, легко кровоточить, потім стає червоним. Відбувається повільний ріст пухлини. Виразкування збільшується. Навкруги виразки утворюється восковидний валок, покритий потоншеним атрофічним епітелієм з телеангіоектазіями. В подальшому утворюється справжня виразка з валом навкруги. Вал по периферії поступово переходить в нормальну шкіру. Під виразкою збільшується інфільтрація, елементи пухлини ростуть вглиб, вражаючи підшкірну клітковину та прилеглі структури і органи. Для нодулярної базаліоми характерний тривалий прогресуючий ріст в бік екзофітної частини та глибоке розповсюдження в підлеглі тканини. Такий рак може досягати великих розмірів, вражаючи прилеглі анатомічні структури, особливо ділянки обличчя. Від інших нодулярна форма пухлини відрізняється не тільки вираженим виразкуванням, але й глибоким інфільтративним ростом та рецидивами після різних методів лікування. |