ѕухлини к≥сток


ѕухлини к≥сток - це новоутворенн¤, що розвиваютьс¤ ≥з к≥стковоњ тканини, ок≥ст¤, хр¤ща ≥ розташовуютьс¤ в межах к≥сток та суглоб≥в.

«а даними ћ≥жнародного јгенства (м. Ћ≥он), серед чолов≥к≥в саркоми к≥сток зустр≥чаютьс¤ у к≥лькост≥ 1,0%ооо, а у ж≥нок 0,6-0,7%ооо. “обто, у св≥т≥ щор≥чно ви¤вл¤ють 1-2 захворюванн¤ на 100 тис¤ч населенн¤. ¬ —Ўј (1975 р.) ц≥ показники дор≥внюють у чолов≥к≥в - 1,1% ооо, а у ж≥нок -0,6%ооо. Ќа ”крањн≥ саркоми к≥сток складають 2,1% серед ус≥х зло¤к≥сних пухлин.

«а даними ус≥х спостер≥гач≥в, на саркоми к≥сток част≥ше хвор≥ють чолов≥ки, н≥ж ж≥нки. ”  анад≥ таке сп≥вв≥дношенн¤ дор≥внюЇ 0,9:0,6; у —Ўј - 1,0:0,7; у япон≥њ - 1,0:0,6; јнгл≥њ 0,8:06; ‘–Ќ - 3,0:2,3. Ќа ”крањн≥ серед ус≥х новоутворень саркоми к≥сток чолов≥к≥в складають 1,2%, а у ж≥нок - 0,9%.

ѕрийн¤то вважати, що зло¤к≥сн≥ пухлини к≥сток приблизно у 2-2,5 рази част≥ше зустр≥чаютьс¤, н≥ж добро¤к≥сн≥.

” —анкт-ѕетербургзькому Ќƒ≤ онколог≥њ (1974 р.) добро¤к≥сних пухлин к≥сток було 17,7%, решта - це зло¤к≥сн≥ пухлини. ” ¬ќЌ÷ за 23 роки (1982 р.) добро¤к≥сн≥ пухлини д≥агностован≥ у 25,7%, а саркоми - у 74,3% госп≥тал≥зованих хворих.

Ќайб≥льш часто саркомами к≥сток хвор≥ють д≥ти та в юнацькому в≥ц≥. “ак, Ќ.Ќ.“рапезн≥ков (1982 р.) ви¤вив, що у в≥ц≥ до 16 рок≥в було 24,1% вс≥х таких захворювань, у в≥ков≥й груп≥ 17-20 рок≥в ≥ще 29,2%, а у в≥ц≥ 31-40, 41-50 та старше 50 рок≥в частота захворюванн¤ склала 10,9%, 8,9% та 5,4% в≥дпов≥дно.

¬≥дм≥чена залежн≥сть частоти г≥столог≥чних форм пухлини в≥д в≥ку хворих. “ак, у в≥ц≥ до 16 рок≥в част≥ше розвиваЇтьс¤ остеогенна саркома (40-50%) та саркома ё≥нга (до 30%). “Ћ.¬иноградова (1973 р.) в≥дм≥чаЇ, що у в≥ц≥ 21-30 рок≥в найб≥льш часта остеобластокластома, а у ос≥б за «ќ рок≥в хондросаркома, ретикулосаркома, метастатичн≥ пухлини.

≈т≥олог≥¤ пухлин к≥сток вивчена недостатньо ≥ обумовлено це в≥дносною р≥дк≥стю даного захворюванн¤.  р≥м того, не ≥снуЇ модел≥ вивченн¤ сарком к≥сток.

ƒе¤к≥ автори придають значенн¤ травм≥. Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що травма зумовлюЇ актив≥зац≥ю ≥снуючого процесу, але не спричин¤Ї його.

—еред ет≥олог≥чних фактор≥в учен≥ п≥дкреслюють роль х≥м≥чних канцероген≥в. ¬ останн≥ роки особливо вид≥л¤ють вплив рад≥ац≥њ ≥ в тому числ≥ мають на уваз≥ насл≥дки катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈—. ÷е у значн≥й м≥р≥ пов'¤зують ≥з виробничими факторами ризику: робота з рад≥оактивними речовинами, отрутох≥м≥катами, канцерогенами та ≥нше. –обл¤ть наголос на попаданн≥ в орган≥зм стронц≥ю та цез≥ю, ¤к≥ в≥дкладаютьс¤ в к≥стках, довго там затримуютьс¤, викликаючи зм≥ни, що ведуть до зло¤к≥сних пухлин к≥сток. ƒо х≥м≥чних канцероген≥в в≥днос¤ть сам елемент берил≥й та його сполуки, а також ≥мунодепресанти.

«ло¤к≥сн≥ пухлини к≥сток утворюютьс¤ ≥з структурноњ к≥стковоњ тканини та тканин, що беруть участь у побудов≥ к≥стки. “ому к≥стков≥ пухлини можуть мати р≥зноман≥тну г≥столог≥чну структуру.

ƒл¤ практичного користуванн¤ пропонуЇтьс¤ м≥жнародна г≥столог≥чна класиф≥кац≥¤ первинних пухлин к≥сток, запропонована експертами ¬ќќ« (є6, 1972 р.).

—еред ус≥х сарком к≥сток найчаст≥шою пухлиною Ї ос-теогенна саркома, що складаЇ 50-60% ус≥х зло¤к≥сних пухлин. ƒруге м≥сце по частот≥ займаЇ саркома ё≥нга (25-30%), за ¤кою ≥де хондросаркома. «начно р≥дше спостер≥гаЇтьс¤ ретикулосаркома, ф≥бросаркома, паростальна саркома та ≥нш≥.

Ћокал≥зац≥¤ саркоми част≥ше зустр≥чаЇтьс¤ у довгих трубчастих к≥стках нижн≥х к≥нц≥вок та особливо часто в област≥ кол≥нного суглобу, тобто в проксимальному метаф≥з≥ великоњ гом≥лковоњ к≥стки та в дистальному метаф≥з≥ стегновоњ к≥стки. “рет≥м м≥сцем по частот≥ виникненн¤ первинних зло¤к≥сних пухлин к≥сток Ї проксимальний метаф≥з плечовоњ к≥стки.

¬раженн¤ плоских к≥сток зустр≥чаЇтьс¤ р≥дко (20-22%). —еред плоских част≥ше вражаютьс¤ к≥стки тазу, ребра, лопатки. Ѕ≥льше половини ус≥х випадк≥в пухлин плоских к≥сток приходитьс¤ на хондросаркому. –≥дко спостер≥гаютьс¤ зло¤к≥сн≥ пухлини грудини та ключиц≥.

ƒобро¤к≥сн≥ пухлини к≥сток, так ¤к ≥ зло¤к≥сн≥, вражають переважно довг≥ трубчаст≥ к≥стки (81,5%) серед ус≥х добро¤к≥сних пухлин к≥сток), част≥ше всього дистальний метаф≥з стегневоњ к≥стки. ≤з плоских к≥сток найб≥льш часто вражаютьс¤ клубова к≥стка та ребра.

–озпосюдженн¤. як будь-¤ка зло¤к≥сна пухлина, первинн≥ саркоми к≥сток здатн≥ до гематогенного метастазуванн¤. ≤з загальноњ к≥лькост≥ знов ви¤влених хворих метастази спостер≥гались у 64,3% випадк≥в. „астота та строки виникненн¤ метастаз≥в р≥зноман≥тн≥ та залежать в≥д особливостей г≥столог≥чноњ будови пухлини.

Ќайб≥льш рано ≥ часто метастазуванн¤ в≥дм≥чаЇтьс¤ у хворих з остеогенною саркомою, саркомою ё≥нга та ф≥бро-саркомою. Ќайб≥льш р≥дко ≥ п≥зно метастазуЇ хондросаркома.

ѕри саркомах к≥сток метастазуванн¤ в основному в≥дбуваЇтьс¤ гематогенним шл¤хом. Ќайб≥льш часто в≥ддален≥ метастази розвиваютьс¤ у леген¤х. Ќа другому м≥сц≥ по частот≥ метастазуванн¤ знаход¤тьс¤ к≥стки скелету (9,1%). ¬ ≥нших органах спостер≥гаютьс¤ метастази в 2,8% (Ќ.Ќ.“ра-пезн≥ков, 1982).

–озвиток л≥мфогенних метастаз≥в у рег≥онарних л≥мфатичних вузлах Ї ¤вищем р≥дким ≥ спостер≥гаЇтьс¤ у 3-4% ≥ то в основному у хворих з ретикулосаркомою к≥сток.

–озповсюдженн¤ сарком к≥сток може проходити ≥ шл¤хом проростанн¤ у сус≥дн≥ органи та структури, але пухлини, ¤к правило, не переход¤ть на сус≥дн≥ к≥стки через суглоби. ќстанн≥, ¤кщо ≥ вражаютьс¤, то т≥льки ≥нф≥льтрац≥Їю, обс≥мен≥нн¤м пухлинними елементами з утворенн¤м р≥дини та розширенн¤м щ≥лин суглоб≥в.

—тад≥њ розвитку зло¤к≥сних пухлин к≥сток визначаютьс¤ зг≥дно м≥жнародноњ класиф≥кац≥њ TMN (5-е виданн¤, ¬ќќ«, 1997 р≥к).

 л≥н≥ка зло¤к≥сних пухлин к≥сток. —аркоми к≥сток в основному про¤вл¤ють себе трьома першими симптомами: болем в зон≥ ураженн¤, на¤вн≥стью там же пухлини та порушенн¤м функц≥њ к≥нц≥вки.

Ѕ≥ль Ї одним ≥з перших симптом≥в патолог≥чного процесу. Ќа початку захворюванн¤ в≥н маЇ невиразний характер. «'¤вл¤Їтьс¤ поступово, спочатку може бути у вигл¤д≥ н≥чного болю. ≤нод≥ б≥ль може з'¤вл¤тись раптово ≥ швидко припинитись. « часом в≥н стаЇ пост≥йним, посилюЇтьс¤, не зменшуЇтьс¤ нав≥ть ≥ммоб≥л≥зац≥Їю к≥нц≥вки. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в б≥ль локал≥зуЇтьс¤ в зон≥ враженн¤. јле при розвитку пухлини в к≥стках тазу хвор≥ локал≥зують б≥ль в ≥нших д≥л¤нках, що дезинформуЇ л≥кар¤ та веде до помилкового в д≥агнозу.

≤нтенсивн≥сть болю залежить в≥д нозолог≥чноњ форми пухлини. “ак, при остеогенн≥й сарком≥, низькодиференц≥-йован≥й сарком≥ та пухлин≥ ё≥нга в б≥льшост≥ в≥дм≥чаЇтьс¤ сильний больовий синдром. ≤з добро¤к≥сних пухлин к≥сток сильний б≥ль викликаЇ остеоњдостеома.

ƒругим важливим симптомом Ї пухлина в ≤осцз тог№≥, котра промацуЇтьс¤ самим хворим, близькими або медичним персоналом. ѕальпаторно пухлина не ч≥тка, тверда, нерухома, дещо болюча або неболюча, походить ≥з к≥стки.

“рет≥м важливим симптомом сарком Ї порушенн¤ функц≥њ к≥нц≥вки. ƒаний симптом пов'¤заний з больовим синдромом, а також ≥з переходом пухлини на суглоб. ¬т¤гуванн¤ в процес суглоб≥в веде до њх контрактури. ¬ подальшому розвиваЇтьс¤ атроф≥¤ м'¤з≥в та багато ≥нших симптом≥в у зв'¤зку з ураженн¤м нерв≥в, судин та ≥нших утворень.

«годом з'¤вл¤Їтьс¤ набр¤к м'¤ких тканин. ѕ≥двищуЇтьс¤ температура т≥ла. ѕухлина з'¤вл¤Їтьс¤ на 2-3 м≥с¤ц≥ п≥зн≥ше в≥д болю. ≤нод≥ росте досить швидко. Ќер≥дко р≥ст пухлини упов≥льнюЇтьс¤, нав≥ть зупин¤Їтьс¤. «годом пухлина проростаЇ в нерви, судини та ≥нш≥ утворенн¤.  ≥нц≥вка деформуЇтьс¤. Ўк≥ра над пухлиною стаЇ бл≥дою, потоншуЇтьс¤, вид≥л¤Їтьс¤ малюнок п≥дшк≥рних вен, а пот≥м розвиваЇтьс¤ ≥ набр¤к.

ƒ≥агностика. —карги хворого та об'Їктивн≥ симптоми дають можлив≥сть зап≥дозрити пухлину к≥стки або визначити њњ з певною долею ймов≥рност≥. ќстаточний д≥агноз можна поставити т≥льки за допомогою спец≥альних метод≥в обстеженн¤.

–ентгенограф≥¤ к≥сток - один ≥з основних метод≥в обстеженн¤. Ќа рентгенограм≥ обов'¤зково повинна бути зображена вс¤ к≥стка та вс≥ навколишн≥ тканини. √раф≥ю необх≥дно проводити у 2-3 проекц≥¤х, а ¤кщо потр≥бно, то провести ≥ томограф≥ю к≥стки.

–ентгенолог≥чна сем≥отика зло¤к≥сних новоутворень к≥сток в≥др≥зн¤Їтьс¤ великим р≥зноман≥тт¤м ≥ залежить, в першу чергу, в≥д г≥столог≥чноњ структури пухлини, темп≥в росту, локал≥зац≥њ у в≥дд≥лах скелету. Ќа рентгенограмах зло¤к≥сних пухлин к≥сток ви¤вл¤ють вогнище деструкц≥њ к≥стки з характерним л≥з≥сом або патолог≥чним утворенн¤м к≥стки, р≥зноман≥тн≥ види пер≥остальноњ реакц≥њ, наприклад "дашок  одмена" при остеогенн≥й сарком≥, "цибулинопод≥бний" пер≥остит при сарком≥ ё≥нга, променист≥ голкопод≥бн≥ нарости у напр¤мку м'¤ких тканин та ≥нше. ¬и¤влен≥ рентгенолог≥чн≥ про¤ви первинних пухлин скелету дозвол¤ють не т≥льки встановити на¤вн≥сть пухлини, але й визначити њњ г≥стогенез.

¬ останн≥ роки великого розвитку та впровадженн¤ у практику набув рад≥онукл≥дний метод обстеженн¤ к≥сток за допомогою “ехнец≥ю 98“с, що маЇ велику тропн≥сть до к≥стковоњ тканини. ÷ей метод досл≥дженн¤ даЇ змогу ви¤вити ранн≥ зм≥ни в м≥неральному обм≥н≥ к≥сток, ¤к≥ ще не визначаютьс¤ рентгенолог≥чним методом. ѕри первинних пухлинах цей метод ви¤вл¤Ї процес на 4-5 м≥с¤ц≥в ран≥ше, а метастази в к≥стках - на 8-ё м≥с¤ц≥в випереджаЇ позитивн≥ дан≥ рентгенолог≥чного досл≥дженн¤. –ад≥онукл≥дний метод досл≥дженн¤ п≥дтверджуЇ на¤вн≥сть пухлини, але не здатний визначити г≥стогенез новоутворенн¤.

¬ останнЇ дес¤тир≥чч¤ набуло широкого вжитку ультразвукове досл≥дженн¤ к≥сток скелету. —учасна скано-граф≥чна техн≥ка дозвол¤Ї ви¤вити структурн≥ зм≥ни к≥стки, пухлину, њњ розм≥ри та характер. ÷ей метод можливо використовувати й дл¤ д≥агностики метастаз≥в пухлин к≥сток у рег≥онарн≥ л≥мфатичн≥ вузли.

“ермограф≥чний метод обстеженн¤ теж дозвол¤Ї з≥ значною долею ймов≥рност≥ п≥дтвердити на¤вн≥сть зло¤к≥сного новоутворенн¤ в к≥стц≥, особливо, ¤кщо вона розташована не глибоко в м'¤ких тканинах к≥нц≥вок чи тулуба. ѕро характер зло¤к≥сного новоутворенн¤ говорить п≥двищенн¤ температури в вогнищ≥ на 2,5∞— та б≥льше.

Ќайб≥льш точним методом д≥агностики пухлин к≥сток Ї морфолог≥чне досл≥дженн¤ матер≥алу, отриманого методом пункц≥йноњ б≥опс≥њ. —ама методика проста, не шк≥длива дл¤ орган≥зму ≥ проводитьс¤ спец≥альною товстою голкою. ћорфолог≥чне досл≥дженн¤ пунктату спроможне- встановити точний д≥агноз у 70-80% випадк≥в.

Ѕ≥льш ефективним методом забору матер≥алу дл¤ морфолог≥чного досл≥дженн¤ Ї трепан-б≥опс≥¤, що виконуЇтьс¤ спец≥альним ≥нструментом - троакаром з≥ свердлом. ÷е теж вважаЇтьс¤ закритим методом забору матер≥алу. ќбстеженн¤ отриманого трепан-б≥опс≥Їю матер≥алу п≥двищуЇ точн≥сть д≥агностики до 90%. ≤нод≥ в кл≥н≥чн≥й практиц≥ вимушен≥ використовувати останн≥й метод д≥агностики - це в≥дкриту б≥опс≥ю пухлини. ¬она виконуЇтьс¤ на операц≥йному стол≥ ¤к самост≥йна операц≥¤.

ќкрем≥ види пухлин к≥сток мають ≥ндив≥дуальн≥ властивост≥ морфолог≥чноњ будови, кл≥н≥чних про¤в≥в та особливост≥ л≥куванн¤. “ому ми розгл¤немо кожну ≥з них окремо.


«м≥ст

Сайт создан в системе uCoz