–ак шк≥ри


 

—еред ус≥х зло¤к≥сних пухлин шк≥ри рак складаЇ найб≥льшу частину ≥ дор≥внюЇ 85-90%. «а частотою захворювань рак шк≥ри серед ус≥Їњ онколог≥чноњ патолог≥њ ”крањни в 1998 р. зайн¤в друге м≥сце ≥ склав 11,5%. «ахворюван≥сть населенн¤ дор≥внювала 36,3 на 100 тис. населенн¤. «а г≥столог≥чною будовою рак шк≥ри буваЇ плоскоеп≥тел≥альний, базаль-нокл≥тинний (базал≥ома) та аденокарцинома. “акий под≥л раку шк≥ри зручний ≥ дл¤ розгл¤ду його по окремим кл≥н≥чним формам.

ѕричини виникненн¤ раку шк≥ри р≥зноман≥тн≥. ќсновними та найб≥льш частими ≥з них Ї ≥нволютивн≥ процеси в шк≥р≥ в ос≥б похилого та старечого в≥ку. ¬елике значенн¤ у виникненн≥ пухлини мають шк≥длив≥ впливи атмосферних фактор≥в (холод, мороз, висока волог≥сть, в≥тр¤н≥сть), п≥двищена ≥нсол¤ц≥¤ (зовн≥шн¤, сон¤чна та виробнича), рад≥ац≥йн≥ впливи.

«начне м≥сце серед вплив≥в на шк≥ру мають профес≥йн≥ шк≥дливост≥, тобто пост≥йне травмуванн¤, вплив продукт≥в переробки нафти, кам'¤ного вуг≥лл¤, миш'¤ку, орган≥чних та неорган≥чних х≥м≥чних продукт≥в, ≥он≥зуюче опром≥ненн¤ тощо.

” зв'¤зку з тим, що рак шк≥ри походить ≥з р≥зних кл≥тинних елемент≥в, м≥кроскоп≥чна його будова буваЇ р≥зноман≥тною. ƒл¤ кл≥н≥чного використанн¤ ми пропонуЇмо м≥жнародну г≥столог≥чну класиф≥кац≥ю пухлин шк≥ри (¬ќќ« є12) т≥льки тоњ частини, що стосуЇтьс¤ зло¤к≥сних еп≥тел≥альних новоутворень.

ƒо факультативних передракових захворювань шк≥ри в≥днос¤ть також р≥зноман≥тн≥ дистроф≥чн≥ стани шк≥ри, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ у вигл¤д≥ атроф≥њ або г≥пертроф≥њ: старечиƒ кератоз, кератоакантома, шк≥рний р≥г, лейкоплак≥¤ або еритроплак≥¤. Ќер≥дко рак шк≥ри виникаЇ в рубц¤х п≥слњ травм: механ≥чних, х≥м≥чних, оп≥кових. ћоже рак виникнув ти також у тривало ≥снуючих троф≥чних виразках та сви| цевих ходах. таких хворих зустр≥чаютьс¤ досить р≥дко ≥ бувають при еликих та занедбаних пухлинах в основному при раках, иникаючих з додатк≥в шк≥ри.

 л≥н≥ка. «а кл≥н≥чними ознаками вид≥л¤ють дв≥ форми раку шк≥ри: пап≥л¤рну (екзоф≥тну) та виразково-≥нф≥льтративну (ендоф≥тну).

≈кзоф≥тна форма виникаЇ у вигл¤д≥ маленького вузлика або бородавчастого розростанн¤. « часом воно зб≥льшуЇтьс¤. ѕоверхн¤ стаЇ шорсткою або покриваЇтьс¤ с≥ро-бурою к≥ркою, при травмуванн≥ кровоточить. ѕродовженн¤ росту призводить до розростанн¤ пухлини ¤к над шк≥рою, так ≥ в глибину. ѕухлина дос¤гаЇ розм≥р≥в кур¤чого ¤йц¤ у вигл¤д≥ масивного вузла на широк≥й основ≥ або приймаЇ грибовид-ну форму на н≥жц≥. ƒеструкц≥¤ починаЇтьс¤ п≥зно ≥ розвиваЇтьс¤ в центр≥ або б≥л¤ перифер≥њ, що призводить до утворенн¤ спочатку невеликоњ плоскоњ виразкопод≥бноњ поверхн≥ з в≥дносно р≥вним покритим к≥ркою дном.

≈ндоф≥тна (виразково-≥нф≥льтративна) форма раку шк≥ри ≥нод≥ починаЇ рости у вигл¤д≥ вузлика, ¤кий в≥дносно рано виразкуЇтьс¤. ¬иразка зб≥льшуЇтьс¤ за рахунок розповсюдженн¤ по сторонах та ≥нф≥льтративного росту вглиб. «б≥льшуючись, виразка заглиблюЇтьс¤, њњ ≥нф≥льтративне дно вростаЇ в п≥длегл≥ структури, крањ стають п≥дритими, валопод≥бними.

¬ ≥нших випадках ендоф≥тний рак починаЇ рости ¤к твердий вузлик або валик на шк≥р≥, покритий майже не-зм≥неною шк≥рою. “ака ≥нф≥льтративна пухлина п≥д час росту зб≥льшуЇтьс¤ в розм≥рах, вражаЇ шари шк≥ри б≥льш глибоко, стаЇ б≥льш щ≥льною та нерухомою. Ќа певному етап≥ розвитку ≥нф≥льтративна пухлина виразкуЇтьс¤ за рахунок деструкц≥њ в центр≥ новоутворенн¤, що веде до утворенн¤ глибокоњ виразки з некротичним дном та кра¤ми. “ака пухлина б≥льш зло¤к≥сна та розвиваЇтьс¤ швидше н≥ж екзоф≥т-на форма, схильна до метастазуванн¤. «устр≥чаЇтьс¤ вона на шк≥р≥ обличч¤, тулуба, статевих орган≥в.

ќгл¤даючи хворих на рак шк≥ри, л≥кар повинен обстежити ≥ рег≥онарн≥ л≥мфовузли. ƒо останн≥х ≥нод≥ в≥днос¤тьс¤ дв≥, або ≥ три зони близько розташованих вузл≥в, куди в≥дт≥каЇ л≥мфа. Ќер≥дко л≥мфовузли таких зон зб≥льшуютьс¤ за рахунок запального процесу в пухлин≥ при в≥дсутност≥ метастатичного њх враженн¤.

ƒ≥агностика. «а зовн≥шн≥ми кл≥н≥чними ознаками можна встановити справжн≥й д≥агноз ≥ нав≥ть визначити кл≥н≥чну форму раку шк≥ри. “а на початкових фазах його розвитку зробити це важко. “ому провод¤ть спец≥альн≥ додатков≥ обстеженн¤ пухлини. Ќайб≥льш простим та поширеним Ї цитолог≥чне досл≥дженн¤ в≥дбитк≥в, отриманих ≥з раковоњ виразки або пунктату невиразкованоњ пухлини. якщо цитолог≥чна д≥агностика неефективна, тод≥ потр≥бно вз¤ти невелику д≥л¤нку пухлини (б≥л¤ 3х5 мм) дл¤ г≥столог≥чного досл≥дженн¤. ≤нциз≥йна б≥опс≥¤ проводитьс¤ скальпелем п≥д м≥сцевим знеболенн¤м. ѕри цьому необх≥дно вис≥кти шматочок пухлини на меж≥ з нормальною тканиною. ћ≥сце проведенн¤ ≥нциз≥йноњ б≥опс≥њ обробл¤ють електрокоагул¤тором. √≥столог≥чне досл≥дженн¤ такого б≥опс≥йного матер≥алу даЇ позитивний результат у 100% випадк≥в. –ак шк≥ри необх≥дно диференц≥ювати в≥д добро¤к≥сних пухлин шк≥ри, диске-ратоз≥в, грибкового ураженн¤, троф≥чних виразок, сиф≥л≥са, туберкульозу шк≥ри та вовчака.

Ћ≥куванн¤ базальнокл≥тинного та ешдермоњдного рак≥в можна проводити х≥рург≥чним, променевим, медикаментозним та комб≥нованим методами. —еред х≥рург≥чних втручань вид≥л¤ють оперативне л≥куванн¤, кр≥огенну деструкц≥ю та лазерну коагул¤ц≥ю. ¬иб≥р методу л≥куванн¤ пов'¤зують з г≥столог≥чною формою пухлини, розповсюджен≥стю процесу, стад≥Їю, формою росту та локал≥зац≥Їю новоутворенн¤. ќстанн≥й фактор маЇ значенн¤ дл¤ збереженн¤ косметичного ефекту та функц≥њ органу.

ќперативне видаленн¤ пухлини можна проводити при на¤вност≥ новоутворенн¤ будь-¤ких розм≥р≥в, але част≥ше виконують екстирпац≥ю пухлин великих (“^) розм≥р≥в. ѕри пухлинах середньоњ величини (“Д) доц≥льно операц≥ю проводити п≥д м≥сцевою анестез≥Їю. ѕухлина б≥льших розм≥р≥в (“д^) потребуЇ загального знеболенн¤. ѕроводитьс¤ екстирпац≥¤ пухлини в межах здорових тканин ≥ при потреб≥ пластика дефекта в≥льним шк≥р¤ним клаптем..

ќстанн≥ два дес¤тир≥чч¤ широкого вжитку набула кр≥о-деструкц≥¤ раковоњ пухлини шк≥ри. ¬иконуЇтьс¤ вона п≥д м≥сцевим знеболенн¤м. ¬икористовують спец≥альн≥ апарати:

¬ них охолоджуючим агентом виступаЇ скраплений азот, ¤кий випаровуЇтьс¤ при температур≥ - 190∞— ≥ при цьому поглинаЇ велику к≥льк≥сть тепла ≥з пухлини та прилеглих тканин.  р≥одеструкц≥¤ раку шк≥ри проводитьс¤ при невеликих розм≥рах пухлини (“^) ≥ маЇ перевагу перед оперативним вис≥ченн¤м. –ецидиви пухлини п≥сл¤ такого л≥куванн¤ спостер≥гаютьс¤ в поодиноких випадках ≥ легко вил≥ковуютьс¤ повторною кр≥одеструкц≥Їю.

ѕроменеве л≥куванн¤ базал≥оми та плоскокл≥тинного раку ефективне ≥ використовуЇтьс¤ у вигл¤д≥ дистанц≥йноњ рентгентерап≥њ та гамма-терап≥њ. ¬ кл≥н≥чн≥й практиц≥, особливо дл¤ невеликих (“≥.г) пухлин, част≥ше використовують близькофокусну рентгентерап≥ю. ¬огнищева разова доза опром≥ненн¤ складаЇ 3-5 √р, а сумарна доза - 35-60 √р. ¬она найменше ушкоджуЇ навколишн≥ та глибок≥ тканини п≥д час п≥дведенн¤ оптимальних доз. ќднак спостер≥гаЇтьс¤ р≥зке зниженн¤ пошкоджуючого пухлину ефекту п≥сл¤ перших м≥л≥метр≥в глибини проникненн¤ промен≥в, що не даЇ можливост≥ використовувати одну рентгентерап≥ю дл¤ л≥куванн¤ великих та глибоких пухлин шк≥ри. “ому при на¤вност≥ глибоких та великих пухлин (“з^) виконують поЇднане променеве л≥куванн¤, тобто пор¤д з близькофокусною терап≥Їю провод¤ть гамма-терап≥ю.

” випадках на¤вност≥ дуже великих, глибоких та репи-дивуючих пухлин показано комб≥новане л≥куванн¤, коли п≥сл¤ поЇднаноњ променевоњ терап≥њ, через 2-3 тижн¤, виконуЇтьс¤ екстирпац≥¤ рештк≥в пухлини в межах здорових тканин до 2 см в≥д краю пухлини), з можливою пластикою в≥льним клаптем великих шк≥рних дефект≥в.ƒо ефективних метод≥в л≥куванн¤ раку шк≥ри належить ≥ лазерне вип≥канн¤ новоутворенн¤. јле недостатн¤ на¤вн≥сть високоефективних установок стримуЇ широке кл≥н≥чне використанн¤ даного методу.

ћожливе проведенн¤ ≥ медикаментозного л≥куванн¤ ракових пухлин шк≥ри. јле в≥дсутн≥сть високоефективних протипухлинних препарат≥в робить цей метод менш ефективним пор≥вн¤но з х≥рург≥чним л≥куванн¤м, кр≥одеструкц≥Їю чи променевою терап≥Їю.

Ћ≥куванн¤ метастаз≥в раку шк≥ри проводитьс¤ в основному х≥рург≥чним методом. ѕри метастазах у рег≥онарн≥ л≥мфовузли виконують рег≥онарну л≥мфодисекц≥ю поверхневих шийних (фасц≥ально-футл¤рна), глибоких шийних (операц≥¤  райл¤), п≥дщелепних та п≥дбор≥дних, акс≥л¤р-них та п≥дключичних, пахових (операц≥¤ ƒюкена) л≥мфатичних вузл≥в з кл≥тковиною та л≥мфатичними шл¤хами. ѕоказами до л≥мфоаденектом≥њ Ї д≥агностована на¤вн≥сть метастаз≥в або п≥дозра на њх присутн≥сть.

” випадках, коли метастази в л≥мфовузлах крупн≥ та проростають у навколишн≥ тканини ≥ структури, доц≥льно провести променеву передоперац≥йну терап≥ю —ƒќ 35-40 √р ≥ через 3-4 тижн≥ виконати рег≥онарну л≥мфодисекц≥ю.

ƒив≥тьс¤ також: ћеланома


«м≥ст

Сайт создан в системе uCoz